Троост, Пауль Людвіг
Тро́ост, Па́уль Лю́двіг (нім. Troost, Paul Ludwig; 17.08.1878, м. Ельберфельд, земля Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина — 21.01.1934, м. Мюнхен, земля Баварія, Німеччина) — архітектор, представник неокласицистичного напряму стилю Ар-деко, основоположник стилістики нацистської архітекури, автор низки споруд у м. Мюнхені, професор (з 1917).
|
Троост, Пауль Людвіг | |
|---|---|
| Народження | 17.08.1878 |
| Місце народження | Ельберфельд |
| Смерть | 21.01.1934 |
| Місце смерті | Мюнхен |
| Alma mater | Дармштадський технічний університет |
| Місце діяльності | Німеччина |
| Напрями діяльності | архітектура |
Життєпис
Архітектурну освіту здобув у Дармштадському технічному університеті. З 1900 працював архітектором у м. Мюнхені, виконував приватні замовлення. З 1906 очолював власне архітектурне бюро. 1930 зустрівся й потоваришував з А. Гітлером, котрий перейняв розуміння сучасної архітектури, запропоноване Троостом, і сприймав його як свого учителя. Відтоді архітектор виконував замовлення Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (НСДРП). Після смерті виконання партійних замовлень успішно продовжила його вдова Г. Троост (1904–2003; Німеччина).
Творчість
На початку професійної діяльності, проєктуючи вілли, інтер’єри й меблі, здобув репутацію майстра, котрий ґрунтується на традиції, дотримуючись строгих, лапідарних форм без декору. Був членом німецької художньої асоціації модерністів (див. Модернізм) «Веркбунд». У 1920-х, проєктуючи інтер’єри салонів першого і другого класів океанських лайнерів компанії «Північнонімецький Ллойд», випрацював свій «пароплавний стиль», для якого характерна спартанська простота. Справив вирішальний вплив на формування стилістики архітектури Німеччини доби націонал-соціалізму. Стиль проєктів і споруд Трооста — це неокласицистичний напрям Ар-деко, форми якого зведено до елементарних геометричних об'ємів. Застосування циліндричних і чотиригранних колон без ентазису, механічне повторення однакових елементів, строгий геометризм утворили бездушну, механістичну, ворожу вільній людській особистості архітектуру, свідомо спрямовану на придушення індивідуальності. Прикладом і взірцем для наслідування став Будинок німецького мистецтва у м. Мюнхені 1933–1937. Стилістику Трооста, яку нацистська пропаганда проголосила зразковою, протягом 1934–1945 розвивав А. Шпеєр. У Третьому Райху будь-який архітектор, котрий критикував Трооста, його твори, або не погоджувався з його творчими принципами, втрачав державні замовлення.
Серед творів Троста (усі — в Німеччині):
- вілла Чиллінгворт у м. Нюрнберзі 1907—1908;
- вілла і студія художника Г. Бенінгера у м. Мюнхені 1909–1911;
- інтер’єр палацу Цецилієнгоф у м. Потсдамі 1914–1917;
- інтер’єри океанських пасажирських лайнерів «Європа», «Берлін» (згодом став радянським пасажирським лайнером «Адмірал Нахімов»), «Мюнхен» 1922–1929;
- реконструкція палацу Барлоу у м. Мюнхені з перетворенням його на штаб-квартиру НСДРП «Коричневий будинок» (разом із А. Шпеєром) 1931–1933 (не збережено);
- інтер’єр «квартири фюрера» у будинку старої райхсканцелярії у м. Берліні 1933;
- храм Пошани на Королівській площі у м. Мюнхені 1933–1935 (не збережено);
- адміністративна будівля «Будинок фюрера» на Королівській площі у м. Мюнхені 1933–1937;
- Будинок німецького мистецтва у м. Мюнхені 1933–1937.
Визнання
30.01.1938 посмертно нагороджений Німецькою національною премією в галузі мистецтва і науки (засновано 1937).
Додатково
А. Гітлер з підкресленою повагою ставився до Трооста, називаючи професором, і вважав його бачення розвитку архітектури єдино правильним і суголосним своїм поглядам. За свідченням А. Шпеєра, після смерті архітектора 1934 А. Гітлер вирішив особисто очолити його архітектурне бюро, розподіляючи робочий час так: з понеділка по п’ятницю він керує Третім Райхом, а на суботу й неділю приїздить до м. Мюнхена керувати розробленням проєктної документації. Це не було реалізовано внаслідок категоричного спротиву найближчого сподвижника Трооста архітектора Л. Галла (1884–1952; Німеччина) та Г. Троост, котрі удвох успішно керували цим бюро до падіння нацистського режиму 1945.
Література
- Petsch J. Baukunst und Stadtplanung im Dritten Reich. München : C. Hanser, 1976. 274 p.
- Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 181–183.
- Mayer H. Paul Ludwig Troost: «germanische Tektonik» für München. Tübingen; Berlin : Wasmuth, 2007. 111 p.
- Lausch F. Faschismus und Architektur. Max Bächers Auseinandersetzung mit Albert Speer. Weimar : M Books, 2021. 276 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Троост, Пауль Людвіг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Троост, Пауль Людвіг (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 03.01.2024
