Танталові руди

Танта́лові ру́ди — природні мінеральні утворення, що містять Тантал в таких сполуках і концентраціях, за яких його вилучення економічно доцільне і технологічно можливе.

Характеристика

1802 Тантал виявив А. Г. Екеберг у двох зразках мінералу зі Швеції та Фінляндії.

Відомо понад 100 танталовмісних мінералів. Найважливіші — танталіт, колумбіт-танталіт, воджиніт, мікроліт, стрюверит, лопарит, гатчетоліт. Танталові руди в основному складають рідкіснометалічні пегматити, танталоносні граніти, карбонатити.

За іншою класифікацією, танталові руди пов'язані з такими породними асоціаціями:

• рідкіснометалічними (зокрема й лужними) гранітами і метасоматитами (див. Метасоматизм);
• рідкіснометалічними пегматитами;
• карбонатитами і лужними ультраосновними гірськими породами;
• агпаїтовими нефеліновими сієнітами;
• лужними ефузивними гірськими породами.

Рідкіснометалічні тантало-ніобієво-цирконієві руди складаються зазвичай із легких мінералів густиною менше 3,0 г/см³ (кварц, шпат польовий, нефелін, кварцит та ін.) і важких мінералів густиною більше 4,0 г/см³( тантало-ніобати, пірохлор, циркон, ільменіт, каситерит та ін.). Середній уміст Та₂О₅ в рудах — 0,015–0,03 %.

Серед танталових руд розрізняють: власне танталові (відношення Та₂О₅:Nb₂О₅ не менше 1:4) і тантало-ніобієві (відношення Та₂О₅:Nb₂О₅ — від 1:4 до 1:20).

• До власне танталових відносять руди, з яких рентабельно вилучати тантал без урахування вартості ніобію. Це рідкіснометалічні граніти і пегматити, а також гатчетолітові карбонатити. Середній уміст Та₂О₅ в рудах — 0,015–0,030 %. Багаті родовища містять понад 0,025 % Та₂О₅, бідні — 0,012–0,015 % Та₂О₅. Концентрати містять відповідно від 5–8 до 60–65 % Та₂О₅.
• До тантало-ніобієвих (змішаних) руд відносять ті, у яких ніобій хоча й переважає над танталом, але тантал ще доцільно вилучати попутно. В основному ці родовища пов'язані з сублужними гранітоїдами і нефеліновими сієнітами. Середній уміст Та₂О₅ у змішаних рудах — 0,010–0,0016 %. Концентрати містять відповідно від 0,5 до 5 % Та₂О₅.

У танталових і ніобієво-танталових рудах іноді присутні в промислових концентраціях інші корисні компоненти: літій, цезій, рубідій, берилій, олово. У ніобієво-танталових рудах часто присутні лантаноїди та ітрій, цирконій і гафній, іноді — торій, уран, титан, літій, рубідій, флюорит.

Запаси і ресурси

До унікальних і великих належать родовища, що вміщають 10–15 тис. т Та₂О₅, малих — 1–2 тис. т Та₂О₅.

Світові запаси танталових руд — понад 200–300 тис. т. З них понад 55 % запасів укладено в пегматитах і корах вивітрювання на них, близько 32 % — в олов'яних розсипах Східної Азії і Бразилії. Головні видобувні країни — Австралія, Бразилія, Канада, Таїланд. Основні прогнозні ресурси танталових руд — в цих же країнах, а також в Мозамбіку, Ефіопії, Єгипті, Алжирі, Франції і Саудівській Аравії. Унікальним родовищем є пегматити Бернік-Лейк в Канаді (0,24 % Та₂О₅).

Танталові руди в Україні

Україна володіє значними ресурсами танталу і ніобію. На північному заході Українського кристалічного щита виявлено тантало-ніобієві руди (в асоціації з ітрієм, цирконієм та оловом). Промислові концентрації танталу виявлено в комплексних родовищах та рудопроявах у межах центральної, південно-східної та північно-східної частини Українського кристалічного щита. У Приазов’ї виявлено та розвідано 2 комплексних родовища рідкісних металів — Новополтавське (рудоносні карбонатити) та Мазурівське (рідкіснометальні нефелінові сієніти і метасоматити) з відносно значними запасами танталу і ніобію.

Станом на 2021 Державним балансом запасів корисних копалин України запаси Та₂О₅ та ніобію обліковано по 5 родовищах: комплексним розсипним Малишевському та Вовчанському (Дніпропетровська область), корінному Новополтавському (Запорізька область), у відходах збагачення вивітрілих руд східної ділянки Мазурівського родовища (Донецька область) та на ділянці танталових руд Мостове в межах рудної зони 3 (Кіровоградська область). Видобуток в незначній кількості ведуть на Малишевському та Вовчанському родовищах.

Переробка

Тантало-ніобієві руди збагачують в основному гравітаційними методами. Флотацію застосовують для вилучення тантало-ніобієвих мінералів з тонко вкраплених руд, а також з відходів і шламів гравітаційного збагачення.

Література

1. Смирнов В. О., Білецький В. С. Флотаційні методи збагачення корисних копалин. Донецьк : Східний видавничий дім ; НТШ-Донецьк, 2010. 496 с.
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
3. Mineral commodity summaries 2020. Reston : U.S. Department of the Interior, 2020. 204 p. URL: https://pubs.usgs.gov/publication/mcs2020
4. Мінеральні ресурси України: Щорічник / Ред.: С. І. Примушко, В. Ф. Величко. Київ : Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд україни», 2021. 270 с. URL: https://geoinf.kiev.ua/wp/wp-content/uploads/2021/11/m_r_2021.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Танталові руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Танталові руди (дата звернення: 17.10.2026).

 

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.05.2024