Сікст I

Собор Сан-Паоло в м. Алатрі (Італія), де зберігаються мощі св. Сікста І

Сікст I [ лат. Xystus I (Sixtus, Syxtus); дата народження невідома, ймовірно 40-ві н. е., м. Рим, тепер Італія — бл. 125–128 н. е., там само] — релігійний діяч, Папа Римський (у період бл. 114/119 — 124/128 н. е.), святий.

Відомостей про життєпис і діяльність небагато. Точні роки понтифікату невідомі, тривав близько 10 років. Походив з римського роду Елвідія (грека або латинянина), батька звали Пастор.

Згідно з «Ліберійським каталогом», посів Апостольський престол за правління імператора Адріана (117–126); за «Хронікою» Євсевія Кесарійського — у 114–124, а за його ж «Церковною історією» — у 119–128.

З діяльністю Сікста І пов’язують зміцнення церковної дисципліни та деякі літургійні приписи. За «Книгою пап» (лат. Liber Pontificalis) висвятив 11 пресвітерів, 4 дияконів та 4 єпископів; ухвалив три постанови:

право торкатися літургійного посуду має лише священнослужитель;
єпископи, які були викликані до Святого престолу, після повернення не будуть прийняті у своїй єпархії без пред’явлення вітального апостольського листа (ймовірно, з метою гарантувати сопричастя єпископа з Римською церквою);
під час меси священник має співати гімн «Санктус» (лат. Sanctus) разом із прихожанами.

За його понтифікату вперше загострилася суперечка про дату святкування Пасхи між римськими християнами (у першу неділю після 14 нісана) і вірянами з Малої Азії (у день 14 нісана). «Лжесидорові декреталії» приписують папі два листи.

Згідно з мартирологами, загинув як мученик (не підтверджено). Похований на Ватиканському некрополі, поруч з імовірною могилою св. Петра.

Пам’ять святого Католицька церква вшановує 6 квітня. Від 1132 його мощі (або їхня частина) зберігаються у кафедральному соборі м. Алатрі (тепер обл. Лаціо, Італія), де є об’єктом місцевого культу.

Література

Kelly J. N. D. The Oxford Dictionary of Popes. Oxford : Oxford University Press, 1986. 347 р.
Enciclopedia dei Papi : in 3 vol. Roma : Istituto dell'Enciclopedia Italiana, 2000.