Стрижнева конструкція

Стри́жнева констру́кція, стрижнева система — схема будови і роботи, взаємне розташування і взаємодія стрижнів у споруді чи її частині; тримальна будівельна конструкція, складена зі стрижнів.

Стрижні з’єднують між собою жорстко або шарнірно, тобто так, що кінці їх можуть взаємно повертатися. Розрізняють пласкі (ферми, рами) та просторові стрижневі конструкції (геодезичні куполи, структури в будівництві). Основою жорсткості такої конструкції є її базовий модуль у формі трикутника — жорсткої геометричної фігури. Зазвичай застосовують для створенння різноманітних великопрогонових покриттів споруд. Цьому сприяють характеристики таких конструкцій, головно — висока міцність і жорсткість за відносно незначної ваги, можливість перекривати великі площі без проміжних опор, розмаїтість архітектурних форм.

Прикладами застосування стрижневих конструкцій є металеві мости та Ейфелева вежа в Парижі інженера Г. Ейфеля, геодезичні куполи інженера й архітектора Р. Б. Фуллера, різноманітні за формами й конструкціями покриття споруд архітектора С. Калатрави.

Стрижнева конструкція Ейфелевої вежі в м. Парижі
Стрижнева конструкція ажурного купола
Стрижнева конструкція геодезичного купола

Література

Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 277.
Лучко Й. Й. Будівельна механіка стержневих систем. Львів : Каменяр, 2014. 388 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Стрижнева конструкція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стрижнева конструкція (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.05.2026