Купол геодезичний

Купол геодезичний — просторове каркасне покриття у формі сфери або її частини, складене з системи трикутних елементів, які утворюють жорстку сітчасту конструкцію.

Відзначається малою масою, високою міцністю та здатністю перекривати великі простори без внутрішніх опор. Геодезичні куполи застосовують у будівництві павільйонів, спортивних споруд, теплиць, планетаріїв, виставкових комплексів і житлових будинків.

Назва походить від терміна «геодезична лінія» — найкоротшої лінії на кривій поверхні. Основу конструкції становить багатогранник (найчастіше ікосаедр), поверхня якого поділяється на менші трикутники. Завдяки трикутній схемі навантаження рівномірно розподіляються по всій оболонці.

Розроблення сучасних геодезичних куполів пов’язують з архітектором і винахідником Р. Б. Фуллером, який у середині 20 ст. популяризував цей тип конструкцій та запатентував низку інженерних рішень.