Стохід

Стохі́д — річка у Волинській області, права притока Прип’яті (басейн Дніпра).

Річка Стохід на картосхемі річок Волинської області

Стохід
Витік	Волинська височина
Гирло	Прип'ять (річка)
Довжина (км)	188
Площа басейну (кв.км)	3 125
Середня витрата (куб.м/с)	2,01
Тип живлення	мішане з переважанням снігового
Основні притоки	Стобихівка, Ясинівка (річка), Локниця, Осина, Череваха, Гривка
Протікає через території	Україна
Міста на березі	Любешів

Річка Стохід біля с. Тоболи Камінь-Каширського району Волинської області

Річка Стохід на території національного природного парку «Прип’ять-Стохід», Волинська область

Нижня частина річки поділяється на численні рукави (звідси назва — «сто» і «хід»).

Характеристика

Витік. Гирло

Витік розташований біля с. Сірнички Володимирського району. Впадає в Прип'ять біля с. Сваловичів Камінь-Каширського району.

Протяжність

Довжина 188 км, площа басейну — 3 125 км².

Напрям і характер течії

Річка бере початок на північних схилах Волинської височини. Далі протікає Поліською низовиною (Волинське Полісся). Напрям течії переважно північно-східний.

Річкова долина у верхній частині окреслена чітко, завширшки до 4–4,5 км, у нижній — нечітка, завширшки до 7–10 км. Глибина: на перекатах 0,5–1,5 м, на плесах 8–10 м. Найбільша глибина (нижче с-ща Любешова) становить 16,4 м у місці джерел річки. У пониззі є багато стариць і рукавів.

Водний режим

Річка має добре виражене весняне водопілля, літньо-осінню та зимову межені. Замерзає у грудні, скресає у березні. Середньорічна витрата води біля с. Малинівки (верхня і середня частина басейну) становить 2,01 м³/с, мінімальна середньорічна — 0,2 м³/с, максимальна — 15 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 440 мг/дм³ навесні до 559 мг/дм³ взимку.

Тип живлення

Живлення мішане з переважанням снігового.

Найбільші притоки

Ліві: Стобихівка, Ясинівка, Локниця.

Праві: Осина, Череваха, Гривка, Червища.

Тваринний світ

Іхтіофауна Стоходу — бл. 30 видів риб. Найпоширеніші види: щука звичайна, верховодка, плітка, окунь, краснопірка, в’юн, карась, лящ, плоскирка та пічкури.

Екологічні проблеми

Антропогенний тиск за рахунок скидів стічних вод мінімальний, оскільки вдовж річки відсутні міста і промислові об’єкти. У 1960-х—1970-х у верхній та середній частині басейну було споруджено 15 осушувальних систем (площею від 1 тис. га до понад 21 тис. га), серед яких найбільшою є «Верхів’я р. Стохід» (21,1 тис. га). Річці була відведена роль водоприймача дренажних вод — протягом 50 км русло спрямлене, річка каналізована. Але з кінця 1990-х багато осушувальних систем не експлуатують, що призводить до повторного заболочування територій.

Значення

У пониззі річки розташовано Національний природний парк «Прип'ять-Стохід» (засновано 2007). Заплави річок Стохід та Прип'ять, що входять до складу парку, мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення і згідно з Рамсарською конвенцією (глобальна угода з охорони та збереження водно-болотних угідь; діє від 1971) на них поширено особливий охоронний режим.

Населені пункти на р. Стохід: с-ще Любешів, низка сіл.

Додатково

У Першу світову війну після Брусиловського прориву 1916, коли російські війська зайняли м. Луцьк, уздовж р. Стохід проходила лінія фронту з червня 1916 до серпня 1917. На лівому березі річки розташувалось австро-угорсько-німецьке військо, яке будувало бетонні укріплення (їхні сліди існують дотепер), на правому — російське. Позиційні бої на цій лінії, які тривали більше року, призвели до загибелі великої кількості військових із обох боків та руйнування багатьох навколишніх сіл.

Література

Пелешенко В. І., Закревський Д. В., Хільчевський В .К. Хімічний склад дренажних і поверхневих вод нижньої частини осушувальної системи «Верхів’я р. Стохід» // Вісник Київського державного університету. Серія: Географія. 1980. Вип. 22. С. 41–47.
Мольчак Я. О., Мігас Р. В. Річки Волині. Луцьк : Надстир’я, 1999. 174 с.
Зузук Ф. В., Колошко Л. К. Осушувальні меліорації в басейні р. Стохід Волинської області // Екологічна безпека та збалансоване ресурсокористування. 2011. № 1. С. 43–50.
Осадчий В. І. Природні умови формування хімічного складу води водних об’єктів національного природного парку «Прип’ять — Стохід» // Наукові праці Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту. 2012. Вип. 262. С. 115–145.
Боярин М. В., Нетробчук І. М. Екологічній стан поверхневих вод басейну річки Стохід // Людина та довкілля. Проблеми неоекології. 2017. № 3–4 (28). С. 120–129.
Павловська Т. С., Жайворонок Л. В., Білецький Ю. В. та ін. Багаторічна динаміка річкового стоку Стохода (гідропост Любешів) // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. 2019. № 16. С. 44–50.
Хомич П. Бойові дії на Волинському Поліссі під час Першої світової війни // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Історичні науки. 2019. Вип. 7. С. 33–38.
Хільчевський В. К., Гребінь В. В., Манукало В. О. Гідрологічний словник. Київ : ДІА, 2022. 236 с.
Річка Стохід // Регіональний офіс водних ресурсів у Волинській області Державного агентства водних ресурсів України (офіційний сайт). URL: https://vodres.gov.ua/node/1291

Автори ВУЕ

М. Р. Забокрицька
В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Забокрицька М. Р., Хільчевський В. К. Стохід // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стохід (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 28.11.2023