Стовп (будівництво)
Стовп — багатозначний термін.
1) Вертикальна опора. У дерев'яній архітектурі — у вигляді колоди, товстого брусу, вкопаного в землю або врубаного нижнім кінцем у підвалину. Мурований з каменю, цегли, є основним тримальним елементом каркасних (див. Каркас) і монолітних конструкцій. Синоніми — стоян, слуп. Може бути чотиригранним, восьмигранним, циліндричним, хрещатим у плані. Деякі типи споруд визначаються відповідно до кількості стовпів як внутрішніх опор у їхній конструкції: у Давній Русі — чотиристовпні, шестистовпні, восьмистовпні храми.
2) В оборонному будівництві Давньої Русі та України — поширена у 13–14 ст. мурована чи дерев'яна оборонна або вартова башта, за функціями близька до донжона.
Література
- Пламеницька О. Стовп // Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 278.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 392.
- Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 375–377.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Стовп (будівництво) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стовп (будівництво) (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.12.2022