Стефаніт
Стефані́т [від імені ерцгерцога Стефана Австрійського (1817–1867)], блиск стибіє-срібний, блиск срібний чорний, гольдшмідтин, меланоконіт, мелаконіт, меланаргірит, псатуроза — мінерал, сульфід срібла та стибію.
|
Стефаніт | |
|---|---|
| Клас мінералу | сульфіди |
| Колір | від сірого до чорного |
| Сингонія | ромбічна |
| Твердість | 2–3 |
| Блиск | металічний |
| Прозорість | непрозорий |
| Густина | 6, 2–6, 4 г/см³ |
| Особливі характеристики | крихкий |
Зміст
Історична довідка
У середньовіччі стефаніт називали «крихкою скляною рудою» («нім. Röschgewächs»). Цей термін, зокрема, використовував у мінералогічних нотатках 1789 А. Г. Вернер.
У «Посібнику з мінералогії» («Handbuch der Mineralogie»; Геттінген, 1813) геолог Ф. Гаусман (1782–1859; Німеччина) назвав мінерал «крихкою блискучою рудою».
Іноді стефаніт називали чорним золотом або (зрідка) чорною рудою.
1845 термін «стефаніт» увів у вжиток 1845 В. Гайдінгер.
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Ag5SbS4.
Хімічний склад: (%): Ag — 68,33; Sb — 15,42; S — 16,25.
Фізичні властивості
Сингонія ромбічна. Утворює короткопризматичні та таблитчасті кристали, зернисті агрегати. Двійники по (110). Спайність недосконала по (010) та (021).
Густина — 6,2–6,4 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–3. Колір — від сірого до чорного. Риса чорна. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Злам напівраковистий.
Асоціації: акантит, аргентит, галеніт, піраргірит, пірит, полібазит, прустит, сфалерит, тетраедрит.
Походження. Розташування родовищ
Присутній у родовищах срібних та срібно-кобальтових руд. Типове родовище розташоване в Рудних горах поблизу м. Фрайберга (земля Саксонія, Німеччина). Трапляється в гідротермальних жилах, де утворюється на пізніх стадіях мінералоутворення.
Родовища: Німеччина (гори Гарц), Чехія (поблизу міст Яхимів, Пршибрам), Словаччина (Банська Штявниця), Швейцарія (кантон Вале), США (штати Невада, Вірджинія), Чилі (регіон Атакама), Австралія (штат Новий Південний Вельс) та інші.
Знайдений у Болгарії, Великій Британії, Греції, Іспанії, Італії, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Угорщині, Франції, Швеції, Індії, Казахстані, Китаї, РФ, Таджикистані, Узбекистані, на Філіппінах, в Японії, Аргентині, Болівії, Еквадорі, Гондурасі, Колумбії, Перу, Марокко.
Стефаніт в Україні
Трапляється в Карпатах.
Значення
Завдяки високому вмісту срібла (до 68 %) стефаніт є важливою срібною рудою.
Література
- W. Haidinger: Handbuch der Bestimmenden Mineralogie. Braumüller und Seidel, Wien 1845, S. 570. https://rruff.info/uploads/HMB1845_563.pdf#page=9
- О. Матковський , Л. Скакун , В. Шклянка. Нові дані з мінералогії українських карпат // Мінералогічний збірник 2001. № 51. Вип. 1. С. 3–11. http://publications.lnu.edu.ua/collections/index.php/mineralogy/article/viewFile/1307/1352
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
- The New IMA List of Minerals — A Work in Progress — Updated: March 2021. [W. p.] : [w. p.], 2021. 224 p. URL: http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282021-03%29.pdf
- Handbook of Mineralogy URL: https://rruff.info/doclib/hom/hemimorphite.pdf
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Стефаніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Стефаніт (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.07.2022