Піраргірит

Піраргіри́т (від грец. πῦρ — вогонь і ἄργυρος — срібло), червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона — мінерал, стибієва сульфосіль срібла.

Піраргірит
Синоніми	червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона
Клас мінералу	сульфати
Колір	темно-червоний до чорного
Форма кристалів	ромбоедрична
Сингонія	тригональна
Твердість	2–2, 5
Блиск	алмазний
Прозорість	просвічує, в тонких шарах прозорий
Густина	5, 8 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Важливий компонент срібних руд.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
- 2.1 Хімічний склад
- 2.2 Фізичні властивості
3 Походження. Розташування родовищ
4 Література
5 Автор ВУЕ

Історична довідка

З 16 ст. руду, що містила піраргірит, мала червоний колір, сліпучий блиск і високий уміст срібла, називали червоною золотою рудою.

1789 А. Г. Вернер уперше виокремив темно- та світло-червону руду. 1804 Ж. Л. Пруст довів на основі хімічного аналізу, що це різні компоненти срібних руд — темний (Ag₃SbS₃) містить Стибій, світлий (Ag₃AsS₃) — Арсен. Світлий мінерал назвали пруститом — на честь Пруста. 1831 назву «піраргірит» для темно-червоної руди увів в обіг мінералог і геолог Е. Ф. Глокер (1793–1858; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Ag₃SbS₃.

Хімічний склад, %: Ag — 59,76 %; Sb — 22,48, S — 17,76.

Стибій може ізоморфно заміщатися Арсеном у співвідношенні Sb:As=3:1.

Фізичні властивості

Сингонія тригональна. Утворює зернисті агрегати, вростки у бляклих рудах, галеніті та інших мінералах, рідше — кристали ромбоедричного або скаленоедричного габітусу розміром до 10 см.

Густина 5,8 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2–2,5. Колір темно-червоний до чорного з червонуватим відтінком. Риса пурпурово-червона. Просвічує, в тонких шарах прозорий. Блиск алмазний. Спайність середня за ромбоедром. Дуже крихкий. Великих скупчень не утворює.

Асоціації: акантит, доломіт, інші сульфосолі срібла, кальцит, кварц, срібло, тетраедрит.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється спільно з бляклими рудами, арсенідами кобальту і нікелю, пруститом, селенідами. У значних кількостях присутній у низькотемпературних срібно-поліметалічних гідротермальних родовищах: Пачука, Гуанахуато (Мексика), Потосі (Болівія), Чаньярсільо (Чилі).

Інші знахідки: у горах Гарц (земля Саксонія, Німеччина), гірничорудному районі Пршибрам (Чехія), поблизу міст Банська Штявниця (Словаччина), Колькіхірка (Перу).

В Україні виявлений у Придніпров'ї.

Література

Palache C., Berman H., Frondel C. Dana’s System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wileу, 1944. Vol. 1. P. 362–366.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піраргірит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Schröcke H., Weiner K.-L. Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. Berlin; New York : De Gruyter, 1981. P. 284–287.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/pyrargyrite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Піраргірит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Піраргірит (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2024