Піраргірит
Піраргіри́т (від грец. πῦρ — вогонь і ἄργυρος — срібло), червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона — мінерал, стибієва сульфосіль срібла.
|
Піраргірит | |
|---|---|
| Синоніми | червоне срібло, рубінова обманка, срібна обманка, стибієво-срібна обманка, руда срібна темно-червона |
| Клас мінералу | сульфати |
| Колір | темно-червоний до чорного |
| Форма кристалів | ромбоедрична |
| Сингонія | тригональна |
| Твердість | 2–2, 5 |
| Блиск | алмазний |
| Прозорість | просвічує, в тонких шарах прозорий |
| Густина | 5, 8 г/см3 |
| Особливі характеристики | крихкий |
Важливий компонент срібних руд.
Зміст
Історична довідка
З 16 ст. руду, що містила піраргірит, мала червоний колір, сліпучий блиск і високий уміст срібла, називали червоною золотою рудою.
1789 А. Г. Вернер уперше виокремив темно- та світло-червону руду. 1804 Ж. Л. Пруст довів на основі хімічного аналізу, що це різні компоненти срібних руд — темний (Ag3SbS3) містить Стибій, світлий (Ag3AsS3) — Арсен. Світлий мінерал назвали пруститом — на честь Пруста. 1831 назву «піраргірит» для темно-червоної руди увів в обіг мінералог і геолог Е. Ф. Глокер (1793–1858; Німеччина).
Характеристика
Хімічний склад
Хімічна формула: Ag3SbS3.
Хімічний склад, %: Ag — 59,76 %; Sb — 22,48, S — 17,76.
Стибій може ізоморфно заміщатися Арсеном у співвідношенні Sb:As=3:1.
Фізичні властивості
Сингонія тригональна. Утворює зернисті агрегати, вростки у бляклих рудах, галеніті та інших мінералах, рідше — кристали ромбоедричного або скаленоедричного габітусу розміром до 10 см.
Густина 5,8 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2–2,5. Колір темно-червоний до чорного з червонуватим відтінком. Риса пурпурово-червона. Просвічує, в тонких шарах прозорий. Блиск алмазний. Спайність середня за ромбоедром. Дуже крихкий. Великих скупчень не утворює.
Асоціації: акантит, доломіт, інші сульфосолі срібла, кальцит, кварц, срібло, тетраедрит.
Походження. Розташування родовищ
Трапляється спільно з бляклими рудами, арсенідами кобальту і нікелю, пруститом, селенідами. У значних кількостях присутній у низькотемпературних срібно-поліметалічних гідротермальних родовищах: Пачука, Гуанахуато (Мексика), Потосі (Болівія), Чаньярсільо (Чилі).
Інші знахідки: у горах Гарц (земля Саксонія, Німеччина), гірничорудному районі Пршибрам (Чехія), поблизу міст Банська Штявниця (Словаччина), Колькіхірка (Перу).
В Україні виявлений у Придніпров'ї.
Література
- Palache C., Berman H., Frondel C. Dana’s System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wileу, 1944. Vol. 1. P. 362–366.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Піраргірит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
- Schröcke H., Weiner K.-L. Mineralogie. Ein Lehrbuch auf systematischer Grundlage. Berlin; New York : De Gruyter, 1981. P. 284–287.
- Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/pyrargyrite.pdf
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
- Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Піраргірит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Піраргірит (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.04.2024
