Кастова система в Індії

Ка́стова систе́ма в І́ндії — закрита (жорстка) система стратифікації, що існувала із сер. 2 тис. до н. е. до сер. 20 ст. в індійському суспільстві; складалася зі замкнених, ендогамних страт, пов’язаних між собою спільним походженням, професією, звичаями і правовим статусом. Належність до касти визначалося виключно за народженням. Шлюби між представниками різних каст заборонялися, різкі межі між кастами унеможливлювали будь-яку соціальну мобільність.

Виникнення

Становлення кастової системи в Індії пов’язують з індо-арійським вторгненням на північ Індії в сер. 2 тис. до н. е. З розвитком індо-арійської культурно-історичної спільноти була вибудувана жорстка система експлуатації та пригнічення місцевого населення. Це виражалося в узурпації соціальними групами завойовників найбільш престижних і значимих для традиційного суспільства форм діяльності (накопичення системи знань, політичне управління, культові практики і військова справа).


Легітимність індійської системи каст підтримувалася релігієюіндуїзмом. Рігведа, Артхашастра, Закони Ману та інші релігійні і правові приписи дали ідеологічне обґрунтування соціальній структурі індійського суспільства й закріпили кастові статуси на соціокультурному просторі Індії.


Згідно з індуїзмом, приналежність людини до касти визначається мірою «гріховності» її душі у «минулих існуваннях». Ця «гріховність» зберігається в нових тілесних оболонках і здатна «оскверняти» людей, що стоять вище в соціальній ієрархії. Духовна та інтелектуальна еліта індійського суспільства — жерці (брахмани), що століттями обороняли кастову систему, вбачали в ній ефективний механізм підтримання влади і системи соціальної стратифікації.

Різновиди каст

Усього в Індії — чотири основні касти, які поділялися на приблизно 3,5 тис. неосновних каст і підкаст:

1) брахмани (священики і вчені) — вершина кастової піраміди;

2) кшатрії — воїни і правителі;

3) вайш’ї — купці та фермери;

4) шудри — ремісники, робітники, слуги і раби.


Кожна каста облаштовувала життя згідно зі своєю дхармою — традиційними релігійними приписами і заборонами, створення яких приписувалося божественному одкровенню.


За межами всіх каст перебували недоторканні (або даліти). Вони не мали права общинного володіння і використання землі. Контакти з ними вважалися такими, що оскверняють осіб вищих каст (тому їх називали «недоторканними»). На недоторканних (далітів) не поширювалися правила життя кастового суспільства. Вони виконували роботи, що вважалися «ритуально нечистими»: важкі сільськогосподарські, прибирання сміття, нечистот, обробленням туш, вироблення шкіри, поховання померлих. За уявленнями індусів, пов’язаних із кармою і сансарою, народження в нижчих, нечистих кастах — результат неправедного життя в минулих перевтіленнях.


Протест народних мас проти кастових обмежень виникав, з одного боку, у формі сектантських рухів, що критикували існуючі порядки, з другого — в переході членів нижчих каст в інші релігії, що формально визнавали рівність людей перед богом (зокрема, в іслам та християнство).

Заборона кастової системи Конституцією Індії

Касти вплинули на формування класів в індійському суспільстві. Так, основна частина індійської буржуазії — вихідці з торгово-лихварської касти; верхні прошарки селянства, чиновництва та інтелігенції — з військово-землеробської і брахманської каст, сільськогосподарські робітники — з недоторканних.


Кастова система і недоторканність у будь-якій формі були заборонені Конституцією Індії 1950, їхня роль і значення в житті суспільства поступово знижується. Держава цілеспрямовано займається подоланням відсталості соціальних груп людей, що походять із нижчих каст індійського суспільства. У сучасній Індії належність до каст не фіксується в переписах населення, офіційно не береться до уваги при прийомі на роботу і навчання. Дискримінація за мотивами кастової належності, так само як релігійної та етнічної, заборонена і карається як кримінальний злочин.


Держава надає вихідцям із нижчих каст квоти на вакансії у державну службу, місця у законодавчих органах, органах місцевого самоврядування, навчання у закладах вищої освіти, сприяючи піднесенню їхнього матеріального і культурного рівня.

Література

  1. Blunt, E.A. The Caste System of Northern India with Special Reference to the United Provinces of Agra and Oudh. London: Oxford Univ. Press, 1931. 286 p.
  2. Dutt, N.K. Origin and growth of caste in India. London: K. Paul, Trench, Trubner& Company, Limited, 1931. 328 p.
  3. Успенская, Е. Н. Антропология индийской касты. СПб.: Наука, 2010. 560 с.
  4. Рождественская Е. С. Проблемы кастового общества в современной Индии. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право». 2017. Вип. 23. С. 38-41.

Автор ВУЕ

М. Н. Єнін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Єнін М. Н. Кастова система в Індії // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Кастова система в Індії (дата звернення: 22.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
07.04.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ