Сильвін

Сильвін, сильвіт [від прізвища геолога і хіміка Ф. Сильвія (1614–1672; Нідерланди)] — мінерал класу галогенідів, групи хлоридів, хлористий калій координаційної будови.

Сильвін
Синоніми	сильвіт
Клас мінералу	галогеніди природні
Колір	безбарвний
Форма кристалів	куб, октаедр
Сингонія	кубічна
Твердість	2–2, 5
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	1, 99 г/см³
Особливі характеристики	ізотропний, легкорозчинний у воді, гігроскопічний

Історична довідка

Уперше описав і дав назву мінералу, знайденому 1832 на вулкані Везувій (Італія), геолог і мінералог Ф. С. Бьодан (1787–1850: Франція). Везувій вважають типовою місцевістю розташування цього мінералу.

Характеристика

Хімічна формула: KCl.

Домішки: Na, NH₄.

Сингонія кубічна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2–2,5. Густина — 1,99 г/см³. Кристали мають форму куба, октаедра або їх комбінацій. Чистий сильвін безбарвний, прозорий, однак у разі дефектів конструкції кристалічної ґратки або утворення полікристалів може набувати білого кольору; сторонні домішки забарвлюють мінерал у світло-сірі, світло-блакитні, жовтуваті (до червонуватих або фіолетових) кольори. Блиск скляний. Крихкий. Злам нерівний. Ізотропний. Легкорозчинний у воді, сильно гігроскопічний. Має високу теплопровідність. На смак солоний з виразною гірчинкою.

Разом із галітом і невеликими домішками інших мінералів утворює гірську породу сильвініт. Асоціації: галіт, кізерит, каїніт, карналіт, полігаліт, гіпс, ангідрит.

Походження

Основні родовища — хемогенно-осадового походження. Присутній в соленосних товщах, що виникли переважно в результаті висихання морських басейнів. Як метаморфічний (див. Метаморфізм) мінерал присутній у сильвінових породах. Утворює соляні родовища осадового походження разом з іншими калійними солями; трапляється у вигляді фумарол, згонів на вулканах, вицвітів. Форми виділення: щільна зерниста маса, волокнисті агрегати, сталактити, сталагміти, напливи в печерах, друзи, кристалічні кірки на дні лагун і озер.

Поширення. Розташування родовищ

Поширений мінерал. Трапляється в родовищах евапоритів в сухих засолених місцевостях, а саме: в осадових басейнах, де утворює потужні пластові відкладення з галітом; як сублімат у вулканічних фумаролах; у нітратних пластах і печерних відкладах. Входить до продуктів спалювання вугілля.

Може бути складником інших мінералів як продукт метаморфізму середнього ступеня.

Найбільше родовище розташоване у провінції Саскачеван (Канада).

Масивні пластові родовища є у США (штати Нью-Мексико, Техас, Юта).

Родовища в Європі: поблизу міст Галле, Ерфурта, Магдебурга, Штасфурта (Німеччина), Барселони (Іспанія), Солікамська (Росія), Зальцбурга (Австрія), у графстві Йоркшир (Англія), на вулканах Везувій та Етна (Італія).

В Україні родовища відомі на Передкарпатті: Калусько-Голинське родовище калійних солей, Стебницьке родовище калійних солей та ін.

Застосування

Один з головних компонентів сильвініту, найважливішої сировини для калійних добрив.

Література

Watts H. A Dictionary of Chemistry and the Allied Branches of Other Sciences : in 5 vol. London : Longmans, Green, and Company, 1863–1868.
Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Сильвін // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/sylvite.pdf
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Сильвін // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.