Псел
Псел — річка в Сумській і Полтавській областях України та Бєлгородській і Курській областях Росії, ліва притока Дніпра.
|
Псел | |
|---|---|
| Витік | Бєлгородська область |
| Гирло | Кам'янське водосховище |
| Довжина (км) | 520 |
| Площа басейну (кв.км) | 22 800 |
| Середня витрата (куб.м/с) | 23,9 |
| Тип живлення | переважно снігове. |
| Основні притоки | Легань, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва, Грунь, Хорол (річка) |
| Протікає через території | Україна, Росія |
| Міста на березі | Суми, Гадяч |
Зміст
Характеристика
Витік. Гирло
Витік розташований біля х. Пригорка Прохоровського району Бєлгородської області. Впадає у Кам'янське водосховище на Дніпрі між містами Кременчуком та Горішніми Плавнями.
Протяжність
Довжина 717 км (в Україні — 520 км), площа басейну — 22 800 км² (в Україні — 16 270 км²).
Напрям і характер течії
Бере початок на південно-західних схилах Середньоруської височини, на території України тече Придніпровською низовиною. Перетинає російсько-український кордон на північний захід від с. Запсілля Сумського району Сумської області. Загальний напрям течії — на південний захід. Річкова долина чітко виражена, трапецієподібна, завширшки до 10–15 км (у нижній течії — до 20 км), завглибшки до 60 м. Заплава двостороння, шириною до 2 км, розчленована старицями та протоками, окремі ділянки заболочені. Русло звивисте, розгалужене, завширшки до 60–80 м. Похил річки 0,23 м/км.
Водний режим
Під час весняного водопілля спостерігаються найвищі рівні води (березень — квітень), під час літньо-осінньої межені — найнижчі (липень — жовтень). Замерзає на початку грудня, скресає в кінці березня. Середньорічна витрата води біля м. Сум — 23,9 м³/с, біля с. Запсілля Кременчуцького району Полтавської області — 48,7 м³/с. Хімічний склад води гідрокарбонатно-кальцієвий з мінералізацією, що змінюється за сезонами: від 632 мг/дм3 навеcні до 749 мг/дм3 взимку.
Тип живлення
Живлення переважно снігове.
Найбільші притоки
Ліві: Рибиця, Сироватка, Легань, Ольшанка, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва.
Праві: Суджа, Сумка, Грунь, Хорол, Омельник.
Найдовша притока — р. Хорол.
Тваринний світ
Іхтіофауна Псла — до 50 видів риб. Найчастіше трапляються коропові: лящ, плоскирка, лин, плітка та ін., рідше — сом, судак, щука, окунь.
Екологічні проблеми
Серед екологічних проблем Псла: зменшення об’єму стоку, зумовлене кліматичними змінами та зарегульованістю річки; епізодичні скиди недостатньо очищених стічних вод м. Сум та відходів тваринницьких ферм, розташованих на водозборі.
Значення
Русло Псла зарегульоване греблями малих гідроелектростанцій (ГЕС): Низівська, Мало-Ворожб'янська, Михайлівська, Бобрівська, Велико-Сорочинська, Шишацька, Остап'євська, Сухорабівська. Зазвичай на ГЕС встановлено по два гідроагрегати потужністю 100–200 кВт. Для роботи цих ГЕС створено невеликі водосховища (наприклад, Михайлівське повним об’ємом 0,88 млн м3, Низівське — 2,5 млн м3, Шишацьке — 2,56 млн м3).
Воду річки також використовують для зрошення, рибальства, рекреації, водного туризму. Централізоване водопостачання населених пунктів, розташованих у басейні річки, здійснюється за рахунок підземних вод.
У басейні Псла розташована низка природоохоронних територій, зокрема гідрологічні заказники місцевого значення «Миропілля», «Галине болото», «Шелехівський», в яких охороняються водно-лучно-болотні природні комплекси.
У 2012 з метою збереження природних комплексів лівобережного лісостепу створено регіональний ландшафтний парк «Гадяцький» (поблизу м. Гадяча Полтавської області), який простягається вздовж р. Псла і пониззя р. Груні.
Населені пункти на Пслі: міста Суми, Гадяч.
Література
- Пилип’юк В. В., Лобода Н. С. Динаміка хімічного складу води за довжиною річки Псел та оцінка її якості // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2010. № 4 (21). С. 125–133.
- Бібік В. В., Винарчук О. О., Лук’янець О. І. та ін. Просторово-часова характеристика стоку річок басейнів Сула, Псел і Ворскла // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2011. № 4 (25). С. 85–99.
- Хільчевський В. К., Винарчук О. О., Гончар О. М. та ін. Гідрохімія річок Лівобережного лісостепу України / За ред. В. К. Хільчевського, В. А. Сташука. Київ : Ніка-Центр, 2014. 230 с.
- Лобода Н. С., Пилип’юк В. В. Визначення водних ресурсів річок Псел та Ворскла з урахуванням впливу підстильної поверхні на базі моделі «Клімат — Стік» // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2015. № 2 (37). С. 48–55.
- Смирнова В. Г. Звивини русла ріки Псел та їх деформації // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2015. № 2 (37). С. 74–80
- Степанова О. В, Рома В. В. Аналіз впливу змін кліматичних умов на кисневий режим річки Псел // Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 2. С. 113–119.
- Коваленко С. А., Пономаренко Р. В., Крайнюк О. В. та ін. Екологічна оцінка якісного складу поверхневого водного об’єкту (на прикладі річки Псел) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Екологія. 2021. Вип. 25. С. 31–41.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Псел // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Псел (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 13.12.2023