Набі (іслам)

На́бі [араб. نبي (nabī) — пророк] — в ісламі — посередник між Аллахом і людьми; пророк, що передає людям об'явлення Всевишнього (це — великий пророк, посланець, див. Расуль), закликає той чи той народ неухильно дотримуватися віри в Єдиного Бога або, в разі відступництва, повернутися до віри, яку передав раніше його великий попередник-расуль.

Характеристика

Доктрина пророцтва є однією з засадничих у віровченні ісламу та мусульманському богослов’ї.

Пророки в ісламі постають як обрані Аллахом праведники. Точна їх кількість — від першої людини Адама — невідома (понад 100 тис., за деякими свідченнями 124 тис., проте в арабській математиці це число має символічне значення). Коран згадує близько 30 із них (деякі постаті є предметом полеміки в колах богословів). До ланцюгу пророків входять чимало постатей юдейської та християнської традицій, з дещо відмінними, арабізованими версіями імен, як-от пророки Нух (див. Ной), Ібрагім (див. Авраам), Муса (див. Мойсей), Гарун (див. Аарон), Лут (див. Лот), Дауд (див. Давид), Сулейман (див. Соломон), Закарія (див. Захарія), Ях’я (див. Іван Хреститель), Іса (див. Ісус Христос) та ін.

На відміну від особливої категорії посланців, або расулів (Адама, Нуха, Ібрагіма, Муси, Іси та останнього з усіх — Мухаммеда), усі інші пророки-набі не навчають людей нової релігії, не отримують нове об’явлення від Єдиного Бога, але керуються віроповчальними настановами посланців.

Пророки і посланці

У справі заклику до релігії Аллаха немає розбіжностей між набі та расулями — усі пророки є безгрішними, чистими, абсолютно правдивими, гідними цілковитої довіри, вони сповнені мудрості й високого розуму, доносять до народу Боже слово у правильному, неспотвореному вигляді, попри всі труднощі й перешкоди. Їхня пророча місія — постійна і незворотна, її істинність підтверджують, зокрема, дива, знання потаємного. Мусульмани мусять визнавати кожного з набі та їхній духовний авторитет. Проте місія расулів більш видатна й почесна, бо вони передають людям отримані від Творця нові об’явлення.

За вченням ісламу, останньою ланкою тяглої низки пророків («Печаткою пророків») є Мухаммед, якому Аллах зіслав найповніше та остаточне одкровення (Коран). На відміну від усіх інших пророків, які проповідували різним народам різними мовами («Для кожної громади — посланець», див. Коран 10:47), Мухаммед посланий до всіх людей та світів.

Віра в пророцьку місію всіх набі є одним зі стовпів ісламу, втім ортодоксія застерігає проти наділення їх надприродними рисами чи обожнення.

Див також Пророк, Расуль.

Додатково

Низка аспектів доктрини пророцтва в ісламі є предметом дискусій, зокрема питання про пророцтво жінок.
Життєписи набі є поширеним жанром мусульманської літератури, фольклору.

Література

Campo J. E. Encyclopedia of Islam. New York : Facts on File, 2009. 750 p.
Ісмагілов С. В., Якубович М. М. Ісламознавство. Вінниця : ТОВ «Нілан-ЛТД», 2018. 236 с.
Набі // Ісмагілов С. В., Козловський І. А., Халіков Р. Х., Якубович М. М. Іслам: Енциклопедичний словник. Київ : Бібліотека ісламознавства ; Інститут філософії імені Г. С. Сковороди НАН України ; Видавництво Руслана Халікова, 2021. С. 293.

Автор ВУЕ

А. В. Арістова

Покликання на цю статтю: Арістова А. В. Набі (іслам) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Набі (іслам) (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.05.2025