Марказит

Маркази́т (пізньолат. marchasita, від давньоараб. مرقشيثا — пірит), колчедан променистий, срібло крапельне — мінерал класу сульфідів.

Марказит
Синоніми	променистий колчедан, крапельне срібло
Клас мінералу	сульфіди
Колір	зелено-жовтий
Форма кристалів	таблитчаста, списовидна, призматична
Сингонія	ромбічна
Твердість	6, 5–6, 75
Блиск	металічний
Прозорість	непрозорий
Густина	4, 88 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, нестійкий

Дисульфід заліза острівної будови, хімічний аналог піриту.

Історична довідка

Назву, пов’язану зі здатністю мінералу викресувати іскри під час удару, дав 1845 В. Гайдінгер. У середньовіччі марказитом називали хімічні сполуки Сульфуру загалом і, зокрема, пірит.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: [math]\ce{FeS2}[/math].

Елементний склад, %: [math]\ce{Fe}[/math] — 46,6; [math]\ce{S}[/math] — 53,4.

Домішки: [math]\ce{Ni}[/math] (до 6 %), [math]\ce{As}[/math], [math]\ce{Sb}[/math], [math]\ce{Co}[/math], [math]\ce{Bi}[/math], [math]\ce{Cu}[/math] та ін.

Диморфний із піритом.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Форми виділення: конкреції, сфероліти, натічні агрегати, суцільна маса. Кристали таблитчасті, рідше списоподібні, призматичні, двійники і зростки типу «півнячого гребеня».

Густина — 4,88 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,5–6,75. Колір жовтий. Блиск металічний. Риса темна, зеленувато-сіра. Злам нерівний. Непрозорий. Крихкий і нестійкий: за високої вологості розкладається з утворення сірчаної кислоти і сульфатів заліза. Слабо електропровідний.

Асоціації: галеніт, доломіт, кальцит, пірит, піротин, сфалерит, флюорит.

Різновиди

Різновиди марказитів:

марказит гребінчастий — агрегати, що складаються з двійників по (101);
марказит променистий — голчасті індивіди, що утворюють променисті агрегати.

Походження. Розташування родовищ

Походження — ендогенне і екзогенне.

Самостійних родовищ не утворює. Трапляється в низькотемпературних гідротермальних жильних родовищах, зонах вивітрювання рудних родовищ (при руйнуванні піротину), осадових гірських породах (переважно вугленосних піщано-глинистих відкладах), де утворюється за низьких температур з гідротермальних кислих розчинів.

Поширений у США (штати Айова, Канзас, Міссурі, Оклахома), Чехії (поблизу міст Мост, Осек та ін.), Німеччині (гори Гарц і поблизу міст Аннаберг, Клаусталь-Целлерфельд, Фрайберг). Знайдений у Франції на мисі Кап Блан-Не (регіон О-де-Франс), Мексиці (м. Санта-Еулалія, штат Чіуауа), Болівії (м. Льяллагуа), Японії (префектура Акіта).

Марказит в Україні

На території України є на Донбасі, в Карпатах, на Закарпатті. Трапляється у Микитівському ртутному родовищі (біля м. Горлівки) разом з піритом, кіновар'ю, дикітом. Є в мергелях і вапняках Кримського півострова.

Значення

Використовують у хімічній промисловості як сировину для одержання сірчаної кислоти. У ювелірній справі мінерал піддають спеціальній обробці, яка робить його несприйнятливим до дії повітря. У прикрасах найкраще поєднується зі сріблом.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Берил // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.info/doclib/hom/marcasite.pdf
Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. 870 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Марказит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Марказит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Марказит (дата звернення: 12.10.2026).

Оприлюднено: 09.01.2024