Конкреція

Конкреція в шарах сланців
(архіпелаг Шпіцберген)

Конкре́ція (англ. concretion, з лат. concretio — ущільнення, згущення, від con- — разом і crescere — рости, збільшуватися) — мінералогічно та морфологічно відокремлене тіло в осадових та евтектоїдних (див. Евтектика) гірських породах, сформоване шляхом осадження мінеральних речовин навколо центру кристалізації чи іншого ядра, яке відрізняється від материнської породи за складом, структурою або міцнісними характеристиками.

Історична довідка

У геології термін для означення специфічних утворень осадових гірських порід почали вживати у 18–19 ст. Один із ранніх прикладів використання терміна в сучасному значенні — у працях геолога, зоолога, палеонтолога Р. Оуена (1840). У радянській та українській геологічній літературі термін поширився у 20 ст.

Характеристика

Конкреції — здебільшого сферичні, еліпсоїдні або неправильної форми утворення, що виникають в осадових шарах (пісковики, аргіліти, вапняки, крейда) та деяких метаморфізованих породах. Формуються у процесі діагенезу та пізнього осадження мінералів (кальциту, халцедону, гетиту) у порах гірських порід.

Розміри конкрецій — від часток міліметра (мікроконкреції) до десятків сантиметрів (зрідка — до одиниць метрів). Трапляються у відкладах різних геологічних систем і осадах водойм.

Різновиди

У залежності від мінерального складу виокремлюють конкреції:

кременисті (кварцові);
залізисті (гетоїдальні);
кальцитові;
марганцеві;
фосфатні;
органогенні (пов’язані з рештками організмів).

У залежності від генезису поділяють на:

хемогенні (утворені хімічним осадженням);
біогенні (пов’язані з життєдіяльністю організмів);
міграційні (утворені внаслідок локального руху розчинених компонентів).

Походження

Конкреції формуються в осадових середовищах під час діагенезу порід після первинного осадження і перед метаморфізмом.

Процес утворення включає:

формування ядра, навколо якого накопичуються мінеральні осади (уламки раковин, органічні рештки тощо);
осадження мінералів із розчинів порових вод, що спричиняє поступове наростання оболонки;
вплив фізико хімічних умов (водневого показника pH, насичення розчину, зміни тиску та температури).

Поширення

Конкреції поширені в багатьох осадових басейнах світу, зокрема:

у Північній Америці — конкреції пісковиків у штатах Вісконсин та Айова (США);
в Європі — крейдові конкреції в Англії (графство Сассекс), Німеччині;
в Австралії та Азії — кременисті та залізисті конкреції кембрійських (див. Кембрійський період і кембрійська система) та ордовицьких (див. Ордовик) відкладів;
на поверхні дна Тихого, Атлантичного та Індійського океанів виявлено значні скупчення залізо-марганцевих конкрецій (близько 10 % площі океанічного ложа).

Невеликі конкреції гематиту (сферули) зафіксував марсохід «Оппортьюніті» в кратері Ігл на Марсі.

Конкреції в Україні:

крейдяний чорноземний комплекс Півдня України — кременисті та кальцитові конкреції;
Передкарпаття — залізисті конкреції в пісковиках та конгломератах.
Дніпровсько-Донецька западина — марганцеві й фосфатні конкреції в осадових товщах.

Значення

Конкреції важливі для стратиграфії, палеоекологічних реконструкцій та оцінки родовищ корисних копалин. Їх часто використовують як стратиграфічні мікромаркери в геологічних дослідженнях, оскільки вони чутливі до змін умов осадження.

Література

Owen R. Report on the Geology of Northumberland and Durham. London : Her Majesty’s Stationery Office, 1840. 327 p.
Dietrich R. V. Carbonate concretions: a bibliography / Central Michigan University. Mount Pleasant, 2002. URL: https://web.archive.org/web/20081202111650/http://www.cst.cmich.edu/users/dietr1rv/concretions/index.htm
Blatt H., Tracy R. J., Owens B. Petrology: Igneous, Sedimentary and Metamorphic. 3rd ed. New York : W. H. Freeman and Company, 2006. 529 p.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Кравченко Є. В., Петров І. Г. Осадові породи України: петрологія та стратиграфія. Київ : Наукова думка, 2012. 312 с.
Chan M. A. A Perspective on Concretions: Deciphering Diagenesis from Earth to Mars // Journal of the Geological Society of Japan. 2022. Vol. 128. P. 445–464. URL: https://www.jstage.jst.go.jp/article/geosoc/128/1/128_2022.0040/_pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Конкреція // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Конкреція (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.03.2026