Мазар

Маза́р, мазаар (араб. مَزَار‎ — відвідуване місце, святиня) — в ісламі — об’єкт поклоніння, вшанування, місце паломництва (зазвичай поховання, мавзолей шанованого ісламського діяча, праведника, пророка, богослова, у суфізмі — духовного наставника, шейха).

У ранньому ісламі поклоніння таким об’єктам сприймали за язичництво. Ортодоксальний сунітський іслам дотепер вважає Каабу єдиним об’єктом вшанування та паломництва (див. Хадж) для мусульман.

Від середини 10 ст. поширився звичай відвідувати могилу пророка Мухаммеда в м. Медині
(у комплексі мечеті Аль-Масджид ан-Набаві), молитися біля неї. З кінця 10 — початку 11 ст. зароджується культ святих, найближчих сподвижників Пророка (асхабів), мучеників (шахідів), авторитетних улемів, а також інших посланців (расуль), згаданих у Корані. Спорудження мавзолеїв, мечетей, гробниць над їхніми могилами та прочанство до них набуває загального поширення, особливо в неарабських землях.

Вшанування мазарів стає частиною релігійної практики шиїтів та суфіїв. Серед шиїтів поширені вірування, що носієм Божественної благодаті (див. Барака), поряд із Мухаммадом, є його двоюрідний брат і зять Алі ібн Абу Таліб та його нащадки. В ісламському містицизмі, передусім суфізмі, розвинуто вчення, що духовні наставники можуть передавати бараку пересічним вірянам і після смерті (благословення можна отримати від їхньої могили чи гробниці); вкорінені уявлення, що молитви до Аллаха, передані через муршидів і шейхів, дієвіші за ті, які звернені безпосередньо від вірянина.

Навколо мазарів виникали обителі, великі мечеті. Набували усталення певні молитви, обрядодії, правила поведінки під час відвідування, укладали спеціальні путівники для паломників. Часом мазари ставали ядром цілих міст: м. Мазарі-Шариф (букв. — священна гробниця) в Афганістані, м. Ен-Наджаф у Іраку (за кількістю паломників поступається лише містам Мецці та Медині).

Певний архітектурний тип для мазарів не сформувався, здебільшого мають купол над прямокутною основою, іноді й мінарет. Можуть бути розташовані в межах великого комплексу мечеті, як прибудови, окремі споруди.

Найширше термін використовують в Ірані, Афганістані, Пакистані та Індії.

Мають вагоме духовне та культурне значення для багатьох мусульманських громад.

Література

Hoffman V. J. Sufism, Mystics, and Saints in Modern Egypt. Columbia : University of South Carolina Press, 1995. 484 р.
Schimmel A. Mystical Dimensions of Islam. Chapel Hill : University of North Carolina Press, 2011. 512 р.