Сферули

Сферу́ли — вуглецеві утворення з включеннями наноалмазів.

Сферули.jpg

Гіпотетично мають космічне походження.

Різновиди

Розрізняють сферули вуглецеві, магнітні, сферули-тектити та золи виносу (ценосфери).

Вуглецеві сферули — сферичні вуглецеві утворення, характерною особливістю яких є наявність наноалмазів. Гіпотетично мають космічне або імпактне (див. Імпактит) походження. Виявлені в Північній Америці.

Магнітні сферули, на думку більшості дослідників, мають земне ендогенне походження, пов’язане з пористими магматичними гірськими породами андезито-базальтового складу (див. Андезит, Базальт). За іншою гіпотезою, мають імпактне походження. Форми виділення: краплеподібні, кулясті, гроноподібні утворення крупністю 0,1–1,7, іноді до 3 мм. Містять магнітні метали та їхні мінерали.

За складом виділяють три типи магнітних сферул:

І тип — складені магнетитом і міоцит-магнетитом, іноді мають ядра з самородного заліза. Домішки: нікель (до 0,9 %); мідь (до 0,2 %). Колір чорний, поверхня гладенька або шорстка, блиск металічний.

ІІ тип — скляні сфери з мінеральними фазами складних оксидів заліза, титану, марганцю, кременю та ін. Трапляються Fe-ядра, дендро- та сноподібні утворення армолконіту, ільменіту, пірофаніту, шорломіту та шпінелідів. Колір чорний, поверхня гладенька, блиск скляний.

ІІІ тип — щільно упаковані зерна магнетиту. Колір стальний, сірий, поверхня шорстка, блиск металічний.

Супутні мінерали магнітних сферул: графіт, корунд, кварц, сполуки залізо-мідь, цинк-кисень, природні сплави залізо-хром, мідь-цинк, мідь-свинець-олово, цинк-мідь-свинець-олово, самородні метали: залізо, цинк, свинець, срібло, мідь. Знахідки: у Приазов’ї (Україна), у гранітоїдах Алтаю (Росія), кімберлітах України та Росії (Республіка Саха), вулканітах Сіхоте-Аліня, пірокластичних осадах кальдерового (див. Кальдера) оз. Баромбі Мбо (південно-західний Камерун).

Тектити — шматочки темно-зеленого, зеленого, жовтого, іноді чорного чи коричневого скла різноманітної форми та розміром до декількох сантиметрів; походження не встановлене.

Ценосфери — порожнисті тверді частинки малого розміру (в середньому від 20 до 500 мкм), які утворюються у складі золи виносу за спалювання вугілля на теплових електростанціях.

Поширення

Сферичні мінеральні утворення виявляють у різних геологічних породах. Їх єднає незвичайна форма й внутрішня будова, аномальний хімічний склад і те, що вони перебувають у парагенетичному зв’язку із самородними металами й інтерметалічними сполуками. В осадові відклади сферули потрапляють, імовірно, з експлозійним матеріалом або у процесі руйнуванні магматичних порід.

Сферули виявлені й на інших планетах, зокрема, на Марсі, супутнику Землі Місяці. Марсіанські сферули (також відомі як «чорниці» через синюватий відтінок на світлинах НАСА) — це численні сферичні гематитові (див. Гематит) включення, виявлені марсоходом «Оппортьюніті» (Opportunity). Їх знаходять вбудованими в евапоритові (див. Евапорит) матриці із сульфатних солей, а іноді й відокремленими на поверхнях. На Місяці під час експедицій космічних місій «Аполлон-12» та «Аполлон-14» (див. Аполлон (космічна програма)) було знайдено схожі сферули у зразках місячного ґрунту.

Література

  1. Opportunity Sees Tiny Spheres in Martian Soil // Mars Exploration Rovers. 2004. URL: https://mars.nasa.gov/mer/newsroom/pressreleases/20040204a.html
  2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сферули // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сферули (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
16.11.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ