Вітерит

Вітери́т [від прізвища ботаніка і лікаря В. Візерінга (англ. Withering)] — мінерал класу карбонатів, карбонат барію острівної будови.

Вітерит
Клас мінералу	карбонати
Колір	безбарвний, молочно-білий, сірий, блідо-жовтий, зелений, до блідо-коричневого.
Сингонія	ромбічна
Твердість	3–3, 75
Блиск	скляний
Густина	4, 2 — 4, 3 г/см³
Особливі характеристики	флуоресцентний

Історична довідка

Мінерал уперше описав 1784 ботанік і лікар В. Візерінг (1741–1799; Велика Британія). 1790 геолог А. Г. Вернер назвав мінерал вітеритом на честь першовідкривача.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: ВаСО₃. Містить (%): ВаО — 77,70. СО₂ — 22,30.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Густина 4,2 — 4,3 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 3–3,75.

Мінерал безбарвний, молочно-білий, сірий, блідо-жовтий, зелений, до блідо-коричневого. Флуоресцентний. Блиск скляний.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в гідротермальних жилах разом із баритом і різними сульфідами. Також утворюється в екзогенних умовах як вторинний мінерал бариту.

Порівняно рідкісний низькотемпературний гідротермальний мінерал. У великих скупченнях вітерит є в родовищах Сеттінгстон, Олстон-Мур та ін. в Англії.

Вітерит в Україні

Знайдений у Прикарпатті, на Закарпатті та Донбасі.

Значення

Використовують як сировину для отримання барію та його сполук, як обважнювач для бурових розчинів, для виготовлення спеціальної штукатурки, непроникної для рентгенівських променів. Також застосовують для гартування сталі, для виготовлення цементу, скла, емальованого посуду, мила, барвників та вибухових речовин, у виробництві порцеляни. Раніше використовували для переробки цукру.

Додатково

Дж. Ватт-молодший (1769–1848; Велика Британія) вивчав уплив вітериту на тварин і відзначив його отруйні властивості. До 18 ст. фермери з графства Ланкашир (Англія) використовували цей мінерал як отруту для щурів.

Література

Watt J. Some Account of a Mine in which the Aerated Barytes is Found // Memoirs and Proceedings of the Manchester Philosophical Society. 1790. № 3. P. 598–609.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Okrusch M., Matthes S. Mineralogie: Eine Einführung in die spezielle Mineralogie, Petrologie und Lagerstättenkunde. 9 aufl. Berlin : Springer, 2014. 728 p.
Вітерит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1. 444 с.