Діонісій

Діоні́сій (лат. Dionysius; дата і місце народження невідомі — 26.12.268, м. Рим, тепер Італія) — релігійний діяч, богослов, Папа Римський у 22.07.259 — 26.12.268, визнаний Католицькою церквою святим.

Діонісій (Dionysius)
Місце народження
Смерть	26.12.268
Місце смерті	Рим
Місце поховання	Рим
Місце діяльності	Італія
Напрями діяльності	богослов'я, церковне управління
Традиція/школа	християнство

Понтифікат

Про його діяльність до обрання відомості практично відсутні. Припускають, що був греком за походженням. Мав сан пресвітера.

Обраний на Апостольський престол (який від страти Сікста ІІ лишався вакантним майже рік) після часів жорстоких переслідувань християн за імператора Валеріана (правив у 253‒260). Постав перед нагальним завданням реорганізації церкви. Відновив структуру управління церковними справами, визначив кордони метрополії, призначав нових священників, порядкував повернутим церковним майном, опікувався відновленням християнських цвинтарів і відбудовою святинь.

Одним із перших діянь Діонісія було виділення коштів християнам Каппадокії (тепер територія Туреччини), які постраждали від перської навали (259).

Відомий тим, що 262 скликав у м. Римі собор з питань христологічної й тринітарної доктрини у відповідь на звернення вірян Адександрійської церкви (перший випадок, коли представники Східної церкви звернулися по арбітраж до Римського єпископа). Собор піддав критиці зміст листа єпископа Александрії Діонісія (бл. 200 — бл. 265, Єгипет), якого звинуватили у підтримці єретичних поглядів савеліан (див. у ст. Монархіанство) щодо природи Логосу, а також ідеї субординації між особами Святої Трійці (згідно з якою існувала певна ієрархія іпостасей: Ісус Христос як Син мав нижчий, підпорядкований статус щодо Бога Отця), що загалом суперечило тогочасній римській ортодоксії. У приватному листі до Александрійського єпископа папа вимагав пояснень і обґрунтування його терпимої позиції до проявів єресі. У відповідь Діонісій Александрійський надіслав компромісний трактат «Спростування та вибачення» («Refutatio et apologia»), підтвердивши прихильність догмату про вічність Логосу та його сутнісну єдність з Богом Отцем (сама ситуація увійшла в історію як «справа двох Діонісіїв»). Це пояснення задовольнило папу, у такий спосіб багаторічну теологічну суперечку було припинено.

Майже вся епістолярна спадщина понтифіка (листи, послання) була втрачена. Збереглися лише окремі фрагменти його послань, згадки про діяння у творах Діонісія Александрійського, Василія Великого, Афанасія Великого. Зокрема, у спадщині Афанасія Великого («Про думку Діонісія», «Про ухвали Нікейського собору») передані фрагменти із листів папи, де він обстоював недоторканість основного догмату християнської церкви про триєдність Бога і підтверджував єдиносутність Отця і Сина.

Відомо також, що папа опікувався церквами християнського Сходу Римської імперії, які потерпали від нападів готів. Зокрема, 264 надав пастирську підтримку Кесарійській церкві та скерував чималу грошову допомогу для викупу християн з рабського полону.

Перший папа, який помер власною смертю, а не як мученик. Похований у папській крипті в катакомбах біля Аппієвої дороги (тепер Катакомби св. Каллікста).

Визнання

1601 мощі Діонісія разом із мощами пап Сильвестра І та Стефана І були перенесені до вівтаря базиліки Сан-Сільвестро-ін-Капіте (м. Рим).

Канонізований. Пам’ять святого вшановують 26 грудня за католицьким мартирологом. Серед іконографічних зображень св. Діонісія переважають його портрети в папських ризах із книгою в руках.

Особливо вшанований орденом кармелітів.

Література

Abramowski L. Dionys von Rom (†268) und Dionys von Alexandrien (†264/5) in den arianischen Streitigkeiten des 4. Jahrhunderts // Zeitschrift für Kirchengeschichte. 1982. Vol 93. P. 240‒272.
Kelly J. N. D. The Oxford Dictionary of Popes. Oxford : Oxford University Press, 1986. P. 22‒23.
Simonetti M. Dionigi // Enciclopedia dei Papi : in 3 vol. Roma : Istituto dell’Enciclopedia Italiana, 2000. Vol. 1. P. 292‒295.
Отрош М. І. Церковно-політична історія римських пап : у 3 т. Одеса : Фенікс, 2019. Т. 1: Римські єпископи (папи) від перших століть християнства до розділення Східної і Західної церков у 1054 році. С. 169‒170.

Автор ВУЕ

С. І. Присухін

Покликання на цю статтю: Присухін С. І. Діонісій // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Діонісій (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.10.2024