Дентикули
Денти́кули, зубчики, сухарики (лат. dentikulus — зубець) — архітектурний декоративний мотив у вигляді горизонтальної смуги зубчиків (кубиків) під карнизами ордерів архітектурних.
Мають вигляд ряду невеликих призматичних виступів (паралелепіпедів), розміщених один від одного на однаковій відстані. Відстань між зубчиками менша, ніж ширина кожного з них. Їх вміщують у складі антаблемента під карнизом в ордерах іонічному, коринфському, композитному і одному із різновидів римського ордера доричного. В архітектурі стилів ренесансу, бароко і класицизму іноді крім карнизу дентикули застосовували також в інших елементах горизонтального членування фасадів, у похилих карнизах, що облямовували трикутні фронтони, іноді — в архівольтах.
На відміну від інших елементів і деталей ордерів архітектурних (наприкляд тригліфів і метоп) дентикули не мають конструктивного сенсу і є прадавнім архітектурним реліктом, що вказує на формування ордерів архітектурних у дерев’яному будівництві 1-го тисячоліття до н. е. на території півострова Мала Азія.
Література
- Мардер А. П., Євреїнов Ю. М., Пламеницька О. А. та ін. Архітектура: короткий словник-довідник. Київ : Будівельник, 1995. С. 102.
- Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 140.
- Клименюк Т., Проскуряков В., Ковальчук Х. Ілюстрований словник архітектурних термінів. Львів : Львівська політехніка, 2019. С. 49.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Дентикули // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дентикули (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.12.2022
