Південний Буг

Басейн річки Південний Буг на карті України

Південний Буг

Витік с. Холодець, Хмельницька область, Україна
Гирло Бузький лиман, Чорне море, Миколаїв (Миколаївська обл.), Україна
Довжина (км) 806
Площа басейну (кв.км) 63 700
Середня витрата (куб.м/с) 108
Основні притоки Синюха, Соб, Мертвовод, Гнилий Єланець, Десна (притока Південного Бугу), Бужок, Іква, Чичиклія, Кодима (річка), Згар, Дохна, Вовк (річка)
Протікає через території Україна
Міста на березі Хмельницький, Летичів, Хмільник, Вінниця, Гнівань, Ладижин, Гайворон, Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нова Одеса, Миколаїв (Миколаївська обл.)
Річка Південний Буг у верхів’ї, Хмельницька область
Річка Південний Буг у м. Вінниці
Річка Південний Буг біля с. Печера Тульчинського району Вінницької області
Річка Південний Буг біля с. Мигія Первомайського району Миколаївської області (НПП «Бузький Гард»)
Южно-Українська АЕС - на лівому березі р. Південний Буг біля м. Южноукраїнська Миколаївської області
У гирлі р. Південний Буг — м. Миколаїв

Півде́нний Бугрічка в Хмельницькій, Вінницькій, Кіровоградській, Одеській і Миколаївській областях України, впадає в Бузький лиман Чорного моря. Історичні назви: давньогр. ‛Ύπανις (Гіпаніс); лат. Bagossola; тюрк. Ак-су (Біла річка); старослов. Бог; пол. Boh. Французький картограф Г. Л. де Боплан на карті 17 ст. позначив річку — Boh Ruthenian (укр. Бог Руський). У російських джерелах 19 ст. — Буг Южный (Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, 1891).

Характеристика

Південний Буг бере початок на Волино-Подільській височині поблизу с. Холодець Волочиського району Хмельницької області, в районі м. Миколаєва впадає в Бузький лиман. Останній який разом із Дніпровським лиманом утворюють Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

Південний Буг є найбільшою річкою, басейн якої повністю розташований в межах України. Довжина річки — 806 км, площа басейну — 63,7 тис. км².

Гідрографія

Басейн Південного Бугу розташований у межах трьох геоструктурних районів, що увиразнюється в гідрографічних особливостях річки. Верхня частина басейну знаходиться на Волино-Подільській височині, середня — в межах Придніпровської височини, нижня течія належить до Причорноморської низовини.

У верхів'ї (до гирла р. Іква поблизу с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області) Південний Буг тече по відкритій заболоченій місцевості в низьких берегах і має характер рівнинної річки: долина шириною 600–1 200 м, середній ухил — 0,37 м/км.

У середній течії на відтинку від гирла Ікви до м. Первомайська Миколаївської області Південний Буг знаходиться в глибокій долині, береги підвищуються, долина звужується до 200–600 м, середній ухил 0,46 м/км.

У місцях, де на поверхню виходять кристалічні породи (граніти, гнейси), долини Південного Бугу та його приток вузькі, з крутими схилами, в руслі річки є пороги, а також перекати, бистрини (в районі с. Печера Тульчинського району Вінницької області). На ділянках, де граніти залягають глибше (перекриті товщею осадових гірських порід), долина річки стає ширшою, швидкість течії уповільнюється. Від м. Первомайська до смт Олександрівки Вознесенського району Миколаївської області протягом понад 70 км береги Південного Бугу високі (до 90 м), майже всюди круті, скелясті, русло вузьке, порожисте. Найбільші пороги — Мигійські, Богданівські, Бузький Гард, біля смт Олександрівки. Основні пороги на Південному Бузі зосереджені на ділянці від м. Вінниці до смт Олександрівки. Середній ухил 0,92 м/км.

У нижній течії (нижче смт Олександрівки) у межах Причорноморської низовини долина і русло Південного Бугу значно розширюються. Біля м. Миколаєва ширина русла досягає 2 км, течія практично припиняється. Нижче гирла р. Інгул (ліва притока) починається Бузький лиман, який має форму естуарія. Далі Бузький лиман з’єднується з Дніпровським лиманом і утворюється Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

Гідрологія

Живлення Південного Бугу снігове і дощове. Режим рівнів річки характеризується чітко вираженою весняною повінню, низькою літньою меженню, яка іноді переривається під час проходження дощових паводків, та осінньо-зимовими підйомами води.

У пониззі річки відчуваються припливні явища (рівень води в Південному Бузі в районі м. Миколаєва може підніматися на 40 см). Вплив припливу поширюється аж до м. Нова Одеса Миколаївської області.


Льодостав на річці триває з кінця листопада — грудня до лютого, скресає в середині березня; льодовий режим не постійний, часто взимку спостерігається повторне танення і замерзання. У нижній течії в теплі зими льодостав відсутній. Середньорічна витрата води Південного Бугу біля смт Олександрівка становить 92,1 м³/с (максимальний — 5 320 м³/с, мінімальний — 2,6 м³/с). Середньорічна витрата води у гирлі — 108 м³/с. Мінералізація води становить: весняна повінь — 600 мг/дм³; літньо-осіння межень — 674 мг/дм³; зимова межень — 701 мг/дм³.

Іхтіофауна Південного Бугу нараховує 75 видів риб. Основними видами риб, є: бичок, тараня, карась, короп, плітка, краснопірка, щука, окунь, лящ, плоскирка, білий амур, товстолобик, сом, судак.

Значимі притоки — річки Синюха (ліва) та Інгул (ліва). Серед інших приток: ліві — Соб, Мертвовод, Гнилий Єланець, Десна, Синиця, Бужок, Іква; праві — Чичиклія, Кодима, Рів, Згар, Дохна, Вовк.

Річка судноплавна в нижній течії (від м. Вознесенська) за умови підтримання необхідної глибини суднового ходу.

На Південному Бузі розташовані міста: Хмельницький, Летичів, Хмільник, Вінниця, Гнівань, Ладижин, Гайворон, Первомайськ, Южноукраїнськ, Вознесенськ, Нова Одеса, Миколаїв.

Використання

Водні ресурси Південного Бугу використовуються здебільшого господарськими комплексами Миколаївської та Вінницької областей для водопостачання, гідроенергетики, зрошування.

1929 введено в експлуатацію першу ГЕС та водосховище на Південному Бузі біля м. Первомайська. Відтоді на річці споруджено 38 малих ГЕС. До найбільших належать: Ладижинська, Глибочанська, Гайворонська, Олександрівська гідроелектростанції. Водосховища цих ГЕС є найбільшими в басейні. Олександрівське водосховище, розташоване в каньйоні Південного Бугу, у складі гідротехнічних об'єктів енергокомплексу забезпечує виробництво електроенергії на Олександрівській ГЕС та слугує нижнім водоймищем для Ташлицької ГАЕС. На лівому березі річки розташована Південноукраїнська атомна електростанція.

У нижній частині Південного Бугу у Миколаївській області створено національний природний парк «Бузький Гард» (2009). Річка Південний Буг – важливий рекреаційний район (див. Рекреація). Через наявність порогів на річці особливої популярності в останні десятиліття набув рафтинг, особливо поблизу с. Мигія Первомайського району Миколаївської області.

Додатково

Упрдовж другої половини 20 ст. у пониззі Південного Бугу стабільно функціонував річковий транспорт. В кінці 20 — на початку 21 ст. відбувся його занепад. Із 2017 почалося відновлення річкових вантажних (зерно) та пасажирських перевезень за маршрутом: Вознесенськ — Ковалівка — Нова Одеса — Миколаїв (близько 102 км).

Література

  1. Boh // Słownik geograficzny Krоlestwa Polskiego i innych krajоw słowianskich. T. I. Warszawa, 1880. S. 284–285.
  2. Воейков А. И. Бугъ Южный // Энциклопедическій словарь. Т. IV-А / Издатели: Ф. А. Брокгаузъ, А. И. Ефронъ. С.-Петербургъ, 1891. С. 834–835.
  3. Маштаков П. Л. Список рек бассейнов Днестра и Буга (Южного), с картой и алфавитным указателем. Петербург : Типография Академии Наук, 1917. 57 с.
  4. Південний Буг (Бог) // Каталог річок України / Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко /За ред. В. І. Мокляка. Київ : Вид-во АН УРСР, 1957. С. 54.
  5. Середнє Побужжя / За ред. Г. І. Денисика. Вінниця : Гіпаніс, 2002. 280 с.
  6. Чунарьов О. В., Ромась М. І., Хільчевський В. К. Південний Буг — водогосподарська діяльність у басейні та оцінка впливу Південно-Української АЕС на водні ресурси // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2006. Т.10. С. 58–65.
  7. Хільчевський В. К., Чунарьов О. В., Ромась М. І. та ін. Водні ресурси та якість річкових вод басейну Південного Бугу / За ред. В. К. Хільчевського. Київ : Ніка-центр, 2009. 184 с.
  8. Гребінь В. В. Сучасний водний режим річок України (ландшафтно-гідрологічний аналіз). Київ : Ніка-Центр, 2010. 316 с.
  9. План управління річковим басейном Південного Бугу: аналіз стану та першочергові заходи / За ред. С. Афанасьєва, А. Петерс, В. Сташука та ін. Київ : Інтерсервіс, 2014. 188 с.
  10. Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг. Сайт. URL: https://buvrpb.davr.gov.ua/

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Південний Буг // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Південний Буг (дата звернення: 27.10.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
18.08.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ