Виконавчої влади органи

Викона́вчої вла́ди органи — самостійний вид органів державної влади, які за конституційним принципом поділу державної влади здійснюють функції, покладені на виконавчу владу, та наділені для цього відповідною компетенцією.

Зміст

1 Характеристика
2 Джерела
3 Література
4 Автор ВУЕ

Характеристика

Конституція України встановлює три організаційно-правові рівні й види органів виконавчої влади — вищий, центральні, місцеві.

Вищий орган виконавчої влади

Згідно зі ст. 113 Конституції України, вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України (Уряд України). До складу Кабінету Міністрів входять Прем’єр-міністр України, Перший віцепрем’єр-міністр, віцепрем’єр-міністри, міністри.

Центральні органи виконавчої влади

Центральні органи виконавчої влади підвідомчі Кабінету Міністрів України, який відповідно до визначених Конституцією повноважень вирішує ключові установчі та кадрові питання. Кількість і перелік центральних органів виконавчої влади у національному законодавстві не закріплені, адже завдання держави об’єктивно еволюціонують, що вимагає перманентних змін в організаційній структурі центральних органів виконавчої влади. Саме тому в Україні їхню кількість, перелік, завдання і функції встановлює Кабінет Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади є системою, що складається з трьох груп: міністерства; центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом; інші центральні органи виконавчої влади (служби, агентства державні, інспекції).

Міністерство — головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, діяльність якого зосереджується на стратегічному плануванні, забезпеченні формування державної політики в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, моніторингу (контролю) та оцінюванні результатів її реалізації.

В Україні функціонує 15 міністерств (згідно з реорганізацією 21.07.2025):

Міністерство енергетики України;
Міністерство молоді та спорту України;
Міністерство цифрової трансформації України;
Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства України (до 21.07.2025 Міністерство економіки України);
Міністерство внутрішніх справ України;
Міністерство закордонних справ України;
Міністерство розвитку громад та територій України;
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України;
Міністерство оборони України;
Міністерство освіти і науки України;
Міністерство охорони здоров’я України;
Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України (до 21.07.2025 Міністерство соціальної політики України);
Міністерство у справах ветеранів України;
Міністерство фінансів України;
Міністерство юстиції України.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом здійснюють міжгалузеву координацію та контроль, а їхню діяльність спрямовує і координує Кабінет Міністрів України. Групу утворюють:

Національне антикорупційне бюро України;
Адміністрація Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (Держспецзв’язку);
Національна комісія зі стандартів державної мови;
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;
Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо);
Антимонопольний комітет України;
Фонд державного майна України;
Національне агентство України з питань запобігання корупції (НАЗК);
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Антимонопольному комітету, АРМА, Держкомтелерадіо, Держспецзв’язку, НАЗК (як і міністерствам) надане право формування (участі у формуванні) та реалізації державної політики у відповідних сферах державного управління: виявлення та розшуку активів; конкурентної політики; медіа, інформаційній та видавничій сфері; захисту державних інформаційних ресурсів в інформаційно-телекомунікаційних системах, криптографічного та технічного захисту інформації; антикорупційної політики та запобігання корупції.

Статус, організація, повноваження та порядок діяльності Антимонопольного комітету, Фонду держмайна, Держспецзв’язку визначають відповідні закони України: «Про Антимонопольний комітет України», «Про Фонд державного майна України», «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України».

Інші центральні органи виконавчої влади

Інші центральні органи виконавчої влади утворюють для виконання окремих функцій з реалізації державної політики, їхню діяльність спрямовує і координує Кабінет Міністрів України через відповідних міністрів згідно із законодавством (наприклад, через Міністра внутрішніх справ — Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна міграційна служба, Державна служба з надзвичайних ситуацій, Національна поліція України).

Інші центральні органи виконавчої влади є трьох видів:

1) служба — здебільшого має функції з надання адміністративних послуг фізичним і юридичним особам (наприклад, Національна соціальна сервісна служба, Державна архівна служба України, Державна казначейська служба, Державна міграційна служба);

2) агентство — здебільшого виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління (наприклад, Державне агентство водних ресурсів, Державне агентство земельних ресурсів, Державне агентство лісових ресурсів, Державне агентство з управління резервами);

3) інспекція — здебільшого здійснює контрольно-наглядові функції за дотриманням актів законодавства органами публічної влади, їхніми посадовими особами, юридичними та фізичними особами (наприклад, Державна екологічна інспекція, Державна інспекція енергетичного нагляду, Державна інспекція ядерного регулювання).

Місцеві органи виконавчої влади

Місцеві органи виконавчої влади — місцеві державні адміністрації, що у межах своїх повноважень здійснюють виконавчу владу на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (області, міста Києва, району), а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідними радами.

До місцевих державних адміністрацій належать такі органи виконавчої влади:

обласні державні адміністрації;
Київська міська державна адміністрація;
районні державні адміністрації;
районні у місті Києві державні адміністрації.

Джерела

Конституція України, прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30. Ст. 141. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text
Про місцеві державні адміністрації : Закон України № 586-XIV від 09.04.1999 // Відомості Верховної Ради України. 1999. № 20. Ст. 190. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#Text
Про центральні органи виконавчої влади : Закон України № 3166-VI від 17.03.2011 // Відомості Верховної Ради України. 2011. № 38. Ст. 385. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3166-17
Про Кабінет Міністрів України : Закон України № 794-VII від 27.02.2014 // Відомості Верховної Ради України. 2014. № 13. Ст. 222. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/794-18#Text
Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : постанова Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014 // Офіційний вісник України. 2014. № 74. Ст. 2105. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/442-2014-%D0%BF#n293

Література

Крупчан О. Д. Організація виконавчої влади : моногр. Київ : Видавництво УАДУ, 2001. 132 с.
Малиновський В. Я. Державне управління : нав. посіб. 3-є вид. переробл. та допов. Київ : Атіка, 2009. 608 с.

Автор ВУЕ

В. Я. Малиновський

Покликання на цю статтю: Малиновський В. Я. Виконавчої влади органи // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Виконавчої влади органи (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.12.2025