Антимонопольний комітет України

Антимонопо́льний коміте́т Украї́ни ― державний орган, покликаний здійснювати політику сприяння розвитку товарних ринків і конкуренції, забезпечувати державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень.

Законодавча база діяльності

Антимонопольний комітет України утворений Верховною Радою України 1992 і підзвітний їй; у своїй діяльності підпорядкований Кабінетові Міністрів України. Основні завдання, принципи діяльності, функції та компетенцію Антимонопольного комітету України, а також систему його органів визначає Закон «Про Антимонопольний комітет України» (1993).

Повноваження

До повноважень Антимонопольного комітету України належать: визначення межі товарного ринку і монопольного становища підприємців на ньому; видання обов’язкових для виконання суб’єктами господарювання розпоряджень про припинення порушень антимонопольного законодавства та про відновлення початкового становища, про примусовий поділ монопольних утворень, припинення неправомірних угод між підприємцями; внесення у відповідні державні органи обов’язкових для розгляду подань щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності підприємців у разі порушення ними антимонопольного законодавства; розробка і ухвалення нормативних актів з питань обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції; державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства тощо.

Структура

Антимонопольний комітет України функціонує у складі Голови комітету та десяти державних уповноважених. Згідно зі статтею 85 Конституції України призначення на посаду Голови Антимонопольного комітету України та звільнення з цієї посади здійснює Президент України за згодою Верховної Ради України.

Для реалізації завдань, покладених на комітет, в АР Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюють територіальні відділення, повноваження яких визначає Антимонопольний комітет України. Для розгляду окремих справ про порушення антимонопольного законодавства комітет може утворювати постійні та тимчасові адміністративні колегії за галузевим, регіональним або іншими принципами, які формуються з державних уповноважених та голів територіальних відділень у складі не менше 3 осіб.

Джерела

  1. Про Антимонопольний комітет України : Закон України № 3659-XII від 26.11.1993 // Відомості Верховної Ради України. 1993. № 50. Ст. 472. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3659-12
  2. Антимонопольний комітет України. Офіційний веб-сайт. URL: http://www.amc.gov.ua/amku/control/main/uk/index

Література

  1. Когут О. В. Особливості правового статусу Антимонопольного комітету України // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. 2002. № 1. С. 91–96.
  2. Пономарьов О. В. Правові основи діяльності Антимонопольного комітету України // Форум права. 2007. № 3. С. 207–211.
  3. Кантур К. С. Роль Антимонопольного комітету України в розвитку конкуренції // Теорія та практика державного управління. 2014. Вип. 2. С. 123–131.
  4. Малюк М. О. Актуальні проблеми діяльності Антимонопольного комітету України // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право. 2015. Вип. 33 (2). С. 47–53.

Автор ВУЕ

В. П. Нагребельний


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Нагребельний В. П. Антимонопольний комітет України // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антимонопольний комітет України (дата звернення: 2.06.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
13.05.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ