Адміністративно-територіальна одиниця

Адміністрати́вно-територіа́льна одини́ця — частина адміністративного поділу країни, що передбачає здійснення територіального управління. Як категорія адміністративно-територіальна одиниця широко досліджується та застосовується у конституційно-правовій площині, а також представлена у наукових доробках з державного управління та місцевого самоврядування, соціально-економічної географії, регіональної економіки тощо.

Законодавство України не дає чіткого формулювання терміну адміністративно-територіальної одиниці, а лише здійснює її класифікацію за типами, які функціонують в Україні: область, район, місто, район у місті, селище, село (ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Адміністративно-територіальні одиниці України поділяють за географічними ознаками на населені пункти і регіони або ж розглядають як соціально-економічну територіальну систему. На підставі цих напрямів пропонується доповнити визначення поняття адміністративно-територіальної одиниці такими системними ознаками, як межі, назва, постійний центр, де здійснюються функції держави в особі як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування в частині делегованих державою повноважень. Відповідно до рішення Конституційного Суду України, під адміністративно-територіальною одиницею розуміють компактну частину єдиної території України, що є просторовою основою для організації і діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Насамперед йдеться про частину території держави, на основі якої реалізуються функції держави та здійснюється місцеве самоврядування.

Водночас адміністративно-територіальні одиниці можна розглядати з погляду системного та інституційного підходів. Зокрема, А. Транін розкриває зміст адміністративно-територіальної одиниці як низки субсистем, що формують і наповнюють єдиний організм території суперсистеми (держави). У цьому контексті адміністративно-територіальна одиниця визначається як своєрідна частина соціально-економічної структури держави. Адміністративно-територіальна одиниця за своєю природою є територіальною системою, створюється штучно для забезпечення ефективності територіального управління та є віддзеркаленням територіальної структури держави як суперсистеми, а їх взаємне узгодження та відповідність слугують важливим ресурсом підвищення ефективності управління території. Дефініювання адміністративно-територіальної одиниці крізь призму системності також можна доповнити науковим підходом щодо побудови відповідних взаємин і системи органів публічної влади на певній адміністративній території, яка була б здатна надавати в межах соціальних стандартів повноцінні послуги населенню. Інституційний підхід щодо розуміння адміністративно-територіальної одиниці характеризує її як комплекс взаємозалежних інституцій та інших структурних елементів, кожний з яких робить певний внесок у загальну соціальну стабільність.

Відповідно до сучасного бачення адміністративно-територіальну одиницю можна представити як частину території держави, яка внаслідок трансформаційних змін виступає формою соціально-територіальної організації історично сформованих економічних, соціально-культурних спільнот, передбачає раціоналізацію економічних ресурсів і створена для організації діяльності органів публічної влади та ефективного територіального управління.

Джерела

  • Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 № 280/97 / Відомості Верховної Ради України. 1997. № 24.
  • Рішення Конституційного Суду України від 16.01.2003 № 1-рп.

Література

  1. Транин А. А. Административно-территориальная организация капиталистического государства. Москва, 1984.
  2. Саханенко С. Адміністративно-територіальний та муніципально-територіальний устрій: проблеми співвідношення та реформування // Управління сучасним містом. 2001. № 4–6.
  3. Адміністративно-територіальний устрій України. Проблемні питання та можливі варіанти їх вирішення / За ред. В. Г. Яцуби. Київ, 2003.
  4. Пухтинський М. Концептуальні та прикладні аспекти здійснення адміністративної реформи в Україні // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наук. пр. Київ, 2003.
  5. Третяк А. М., Другак В. М., Третяк Р. А. Формування меж адміністративно-територіальних утворень : навчально-методичний посібник. Київ, 2004.
  6. Долішній М. І. Регіональна політика на рубежі ХХ–ХХІ століть: нові пріоритети. Київ, 2006.
  7. Лазор О. Д., Лазор О. Я., Чемерис А. О. Територіальна організація влади в Україні. Київ, 2007.

Автор ВУЕ

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ