Варфоломій (апостол)

Мучеництво святого Варфоломія. Художник Джованні Баттіста Тьєполо, 1722
Апостол Варфоломій. Художник Ель Греко, між 1610 і 1614

Варфоломі́й [Нафанаї́л; грец. Βαρθολομαιος, від арам. בר־תלמי — Бар-Толмай (Бар-Талмай чи Бар-Тулмай), тобто син Толмая; ймовірно, поч. 1 ст. н. е., Кана Галілейська, тепер Ізраїль — бл. 70 н. е., м. Албані (Албанополь), розташування міста точно невідоме, за різними версіями — Вірменія, Айзербайджан, Туреччина тощо] — апостол Ісуса Христа з числа Дванадцяти перших і найближчих його учнів.

Згадка в Євангеліях

Згаданий в Євангеліях від Матвія (Мт. 10:3), Марка (Мк. 3:18), Луки (Лк. 6:14) та Діях апостолів (Дії 1:13).

Історичні відомості про життя й діяльність Варфоломія практично відсутні; ті, що містяться в апокрифічних джерелах (див. Апокрифи), є суперечливими, мають сумнівне походження.

Складно визначити навіть справжнє ім’я апостола, оскільки грецька транслітерація «Варфоломій» є патронімом, тобто вказує на нього як сина якогось Толмая (чи Талмая, Тулмая, Толомая). Втім, припускають, що в євангельські часи антропонім Варфоломій міг бути і самостійним чоловічим ім’ям. За іншою точкою зору, апостола могли прозвати Варфоломієм саме у колі Дванадцяти, позаяк практика давати прізвиська була доволі поширеною серед тогочасних євреїв (див., напр., Шимон Бар-Кохба).

За висновком біблієзнавців, текст Євангелія від Івана (Ів. 1:43–51) дає підстави припускати, що апостола насправді звали Нафанаїлом або Натанаелом (грец. Ναθαναηλ, від староєвр. імені נתנאל — Нетаніель), а відтак до Христа його привів апостол Пилип. Думку про тотожність постатей Варфоломія (у синоптичних Євангеліях) і Нафанаїла (з Євангелія від Івана) поділяли такі церковні авторитети як Іван Золотоустий, Кирило Александрійський, Епіфаній Кіпрський та ін. Тоді повне ім’я апостола — Нафанаїл Бар-Толомай. Згідно з новозавітним текстом (Ів. 21:2), Нафанаїл був уродженцем Кани Галілейської.

Поряд із тим, поширена думка, що Нафанаїл і Варфоломій — дві різні персоналії (у списках апостолів, які наводять синоптичні Євангелія, а також Книга Дій апостолів, згадано лише Варфоломія).

Апостольська діяльність

За церковними переказами, поширював євангельську звістку в Сирії, на теренах Малої Азії (зокрема, у м. Єраполісі, тепер не існує, околиця м. Памуккале, Туреччина), на східних берегах Каспійського моря, у Вірменії, дійшов з апостольською проповіддю аж до Індії. Останній факт підтверджують Євсевій Кесарійський та Єронім Стридонський. Так, Євсевій повідомляє, що «Христа проповідував їм [індійцям] Варфоломій, один із апостолів; він залишив їм Євангеліє від Матвія, написане єврейськими літерами...» [Церковна історія V, 10(3)]. За Єронімом: «Варфоломій, один із Дванадцяти апостолів, проповідував там [в Індії] пришестя на землю Господа нашого Ісуса Христа за Євангелієм Матвія, написаним єврейською мовою...» (Книга про знаменитих мужів, XXXVI). Проте, чимало біблієзнавців не поділяють уявлень про індійську місію ап. Варфоломія, аргументуючи тим, що Євсевій і Єронім послуговувалися хибними свідченнями, або розуміли під «Індією» інші землі (до прикладу, Ефіопію, Аравію чи Персію), або текст насправді розповідає про служіння ап. Фоми (Хоми). Останній, дійсно, вважається апостолом Індії. З огляду на те, що Отці церкви подали відомості з посиланням на деякого Пантена з Александрії, припускають, що той міг сплутати імена Мар-Тома (з арам. і сир. — Святий Фома) і Бар-Толмай (Варфоломій).

Загинув мученицькою смертю. За однією з версій, апостола розіп’яли на хресті униз головою в м. Албані; за іншими — жорстоко побили й непритомного втопили в морі; з живого здерли шкіру, а потім відтяли голову; розіп’яли вниз головою, але ще живим зняли з хреста, зідрали шкіру, а опісля обезголовили. Існує й версія, що апостол помер в індійському місті Кальян (тепер штат Махараштра, округ Тхане, Індія).

Апостолу приписують авторство апокрифічного «Євангелія апостола Варфоломія» (або «Книги про Воскресіння Ісуса Христа від апостола Варфоломія»). Його апостольську місію висвітлюють апокрифічні твори: «Дії апостола Варфоломія», «Мучеництво апостола Варфоломія», «Дії апостолів Андрія та Варфоломія у місті парфян», «Дії апостолів Андрія та Матвія в країні антропофагів», «Об’явлення апостола Варфоломія».

Іконографія

Базиліка Сан-Бартоломео в Римі

Зображують переважно з ножем, або з власною здертою шкірою в руках.

За церковною традицією, ап. Варфоломій символічно асоціюється з ножем чинбаря. Здавна вважався покровителем ремісників, чия праця була пов’язана з обробкою шкір тварин (кожум’яки, м’ясники) та виготовленням речей зі шкіри (палітурники, чоботарі, кравці та ін.).

Пошанування

Пам’ять про ап. Варфоломія західні церкви вшановують 24 серпня. Східні — 22 квітня за юліанським календарем (5 травня за новоюліанським та григоріанським), а також 30 червня (13 липня) — у день Собору святих славних і всехвальних 12-ти апостолів Христових. У релігійному календарі 11 червня (24 червня) — день пошанування мученицької смерті ап. Варфоломія, 25 серпня (7 вересня) — день перенесення мощів апостола.

У Вірменській апостольській церкві, яка шанує ап. Варфоломія (разом із Тадеєм) як свого основоположника і першоієрарха, дні пам’яті — 25 лютого та 8 грудня.

Вважають, що до поч. 5 ст. мощі Варфоломія перебували у месопотамському місті Анастасіуполь (або Дара), потім — у Фрігії (поч. 6 ст.), з 838 опинилися в м. Беневенто (Італія), де зберігаються дотепер у базиліці Сан-Бартоломео. У 10 ст. частину мощів апостола було перенесено до м. Рима, передано також і афонським монастирям.

Додатково

  • Середньовічні екзегети виводили ім’я «Варфоломій» із поєднання єврейських слів «тала» (תָּלָה — вішати, підвішувати) і «маїм» (מָיִם — вóди, множина) й тлумачили так, що ім’я «Бар-Талмай» Нафанаїл отримав після перетворення Ісусом води на вино під час весілля у Кані Галілейській (за переказами, саме Нафанаїл був на ньому нареченим і заради нього Спаситель здійснив це чудо).
  • Одна з найбільших трагедій в історії європейського християнства — масове вбивство протестантів-гугенотів католиками у м. Парижі 24.08.1572 (в канун дня св. Варфоломія) — отримала назву «Варфоломіївська ніч».

Джерела

  • Книга о знаменитых мужах Блаженного Иеронима // Творения блаженного Иеронима Стридонского : в 17 ч. Киев : Типография Г. Т. Корчак-Новицкого, 1879. Ч. 5. C. 287–344.
  • Толковая Библия, или Комментарий на все книги Св. Писания Ветхого и Нового Завета : в 11 т. Санкт-Петербург : Бесплатное приложение к журналу «Странник» за 1911 г., 1911. Т. 8: Евангелие от Матвея. С. 195.
  • Ευσέβιος Καισαρείας. Εκκλησιαστική Ιστορία : σε 3 τόμ. Θεσσαλονίκη : Πατερικαί εκδόσεις «Γρηγόριος Παλαμάς», 1977–1978.
  • Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.

Література

  1. Esbroeck M., van. The Rise of St. Bartholomew's Cult on Armenia // Medieval Armenian Culture. Chico : University of Pennsylvania, 1984. P. 161–178.
  2. Kay S. Original Skin: Flaying, Reading, and Thinking in the Legend of Saint Bartholomew and Other Works // Journal of Medieval and Early Modern Studies. 2006. № 36 (1). Р. 35–74.
  3. Death, Torture and the Broken Body in European Art, 1300–1650 / Ed. by J. Decker, M. Kirkland-Ives. New York : Routledge, 2014. 280 р.
  4. Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковського. Львів : Свічадо, 2015. 231 с.

Автор ВУЕ

П. Ю. Павленко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Варфоломій (апостол) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Варфоломій (апостол) (дата звернення: 13.04.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
06.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ