Тадей
Таде́й (Юда Тадей, Юда Алфеїв, Юда Яковів, Левій Тадей; грец. Θαδδαῖος; дата народження невідома, ймовірно історична обл. Галілея, тепер Ізраїль — дата і місце смерті невідомі, ймовірне поховання — поблизу м. Маку, тепер монастир Св. Тадея, пров. Західний Азербайджан, Іран) — апостол Ісуса Христа з числа Дванадцяти перших і найближчих його учнів.
Зміст
Згадка в Євангеліях
У переліках Дванадцяти апостолів, які наводять Євангелія від Матвія та Марка, зветься просто Тадеєм (Мт. 10:3; Мк. 3:18), в окремих текстах Євангелія від Матвія — «Левієм, якого кликали Тадеєм» (грец. Λεββαῖος), а в Євангелії від Івана — «Юдою, не Іскаріотським» (Ів. 14:22). Відтак більшість дослідників вважають, що апостол мав подвійне ім’я — Юда Тадей (або Левій Тадей).
У переліках апостолів, які подають Євангеліє від Луки та Дії апостолів, зветься також Юдою Якововим (Лк. 6:16; Дії 1:13). З огляду на це, низка біблієзнавців висновують, що Тадей міг бути братом (навіть близнюком) апостола Якова Алфеєва (звідси — найменування Юда Алфеїв). Утім, з огляду на той факт, що єврейські прізвиська традиційно давались за іменем батька (син такого-то), вбачати родинний зв’язок між цими персоналіями немає вагомих підстав.
В Євангелії від Івана згаданий тим, що на Таємній вечері задав питання Ісусу: «Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові? (Ів. 14:22).
Апостольська діяльність
Відомості про життя й діяльність апостола Тадея практично відсутні.
За церковними переказами, поширював євангельську звістку на території Палестини, в Аравії, Месопотамії, Персії та Вірменії.
Загинув мученицькою смертю: був розіп’ятий на хресті (за іншою версією — повішений на дереві), а потім розстріляний із луків; у західному християнстві поширена версія про мученицьке вбивство апостола палицями або списом. Назагал налічують близько 10 версій щодо служіння і мученицької смерті Тадея. Серед місць загибелі називають Сирію, Нубію, Лівію, Іберію, Персію тощо.
На ймовірному місці поховання (неподалік містечка Маку) з часом постав вірменський монастир Святого Тадея. Вірменська апостольська церква вважає Юду Тадея своїм апостолом, шанує як покровителя вірменського народу.
Іконографія
Зображують зазвичай з довгим темним волоссям і короткою борідкою, у червоній мантії або темному одязі (плащі) з образом Спасителя. Атрибутами святого є палиця або спис, хрест, посох, меч, сувій тощо.
Пошанування
У Західних церквах (Католицькій, Англіканській та ін.) пам'ять про апостола вшановують 28 жовтня. Православні церкви згадують святого 19 червня за юліанським календарем, 2 липня — за новоюліанським й григоріанським, а також 30 червня (13 липня) — у день Собору святих славних і всехвальних Дванадцяти апостолів Христових. Вірменська церква — 9 (22) квітня та 22 грудня (4 січня).
Ототожнення Юди Тадея з апостолом Юдою з числа Сімдесятьох трапляється навіть у літературі богослужбового вжитку, зокрема в церковних календарях, що веде до плутанини у датах пошанування святих. Так, у православ’ї 21 серпня (3 вересня) вважається днем пам’яті «апостола від 70-ти Тадея» (тобто не з кола Дванадцяти). Натомість на 19 червня (2 липня) випадає день пошанування «Юди Яковлевого, брата Господнього», який співвіднесений з Тадеєм, але насправді входив до кола Сімдесятьох апостолів, бо став християнином вже після прославлення Спасителя.
Вважають, що частка мощів апостола зберігається у соборі Святого Петра в Римі , а також соборах міст Реймса, Тулузи тощо, а також соборі Святого Юра у Львові.
Додатково
- Ідея про те, що Юда Тадей і Яків Алфеїв були братами вибудовується на тексті Соборного послання апостола Юди — «Вітання від Юди, слуги Ісуса Христа, брата Якова» (Юда 1), — щоправда, за умови, що автором Послання вважати саме Юду Тадея. Між тим, згідно з панівним поглядом, Послання написане іншим Юдою — рідним братом Якова Праведного (див.: Климент Александрійський. Іпотипоси. II. На соборне послання Юди). Автор Послання прагнув засвідчити, що він є, по-перше, одним із братів Ісуса Христа «за тілом», а по-друге, є рідним братом саме того Якова, який, поруч з апостолами Іваном і Петром, вважався одним зі «стовпів» тогочасного палестинського християнства (Гал. 2:9).
- До апостола Тадея віряни звертаються як до помічника у складних, безнадійних ситуаціях.
Джерела
- Сагарда А. И. Ипотипосы Климента Александрийского // Христианское чтение. 1913. № 9. С. 1105–1127.
- Ευσέβιος Καισαρείας. Εκκλησιαστική Ιστορία : σε 3 τόμ. Θεσσαλονίκη : Πατερικαί εκδόσεις «Γρηγόριος Παλαμάς», 1977–1978.
- Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.
Література
- Хоренаци М. История Армении / Пер. з древнеарм. Г. Саркисян. Ереван : Айастан, 1990. 291 с.
- Meier J. P. Un certain Juif Jesus: Les données de l'histoire : in 5 vol. Paris : Cerf, 2005. Vol. 3. P. 133–134.
- Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковського. Львів : Свічадо, 2015. 232 с.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Павленко П. Ю. Тадей // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Тадей (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.03.2021