Пилип

Файл:Philippus San Giovanni in Laterano 2006-09-07.jpg

Статуя апостола Пилипа у Латеранській базиліці, м. Рим

Святий Пилип. Художник Альбрехт Дюрер, 1516

Мучеництво святого Пилипа. Художник Хосе де Рібера, бл. 1639

Пили́п (Филип, Філіпп; грец. Φίλιππος; ймовірно поч. 1 ст. н. е., м. Віфсаїда, тепер не існує, Північний округ, Ізраїль — ост. чв. 1 ст., м. Єраполіс, тепер не існує, пров. Денізлі, Туреччина) — апостол Ісуса Христа з числа Дванадцяти перших і найближчих його учнів.

Апостольська діяльність

Відомості про життя і діяльність Пилипа практично відсутні. Згаданий у списках апостолів в Євангеліях від Матвія, Марка, Луки та Діях св. апостолів (Мт. 10:3; Мк. 3:18; Лк. 6:14; Дії 1:13).

Згідно з Євангелієм від Івана, був уродженцем Віфсаїди Галілейської (звідки походили також Андрій Первозваний і Петро).

З огляду на той факт, що апостол мав грецьке ім’я, не виключено, що його родина була з діаспорних юдеїв. На це опосередковано вказує свідчення, що він привів до Христа «еллінів» [тобто грекомовних діаспорних юдеїв (Ів. 12:20-22)].

Найбільше відомостей містить Євангеліє від Івана: згадано, що зусиллями Пилипа був навернутий Нафанаїл (Ів. 1:43-51); наведено його діалог із Христом щодо хлібів для майже п’ятитисячного люду (Ів. 6:2-11), а також прохання на Таємній вечері до Ісуса показати Бога-Отця (Ів. 14:8-9).

За церковними переказами, поширював Євангеліє на території Палестини, в Сирії, Малій Азії, Греції та, ймовірно, у Скіфії.

Також ап. Пилипу приписують авторство апокрифічного Євангелія, відомого як «Євангеліє від Пилипа» (знайдене 1945 в Єгипті). Апокриф невідомого автора під назвою «Дії апостола Пилипа» фіксує церковне передання про апостольське служіння. Примітно, що цей текст уже на поч. 2 ст. шанувався вірянами, був особливо популярним серед християнських громад Єгипту.

Мучеництво

Мученицьки загинув десь між 80 і 90 н. е. За переказом, був розіп’ятий римлянами на хресті (за деякими відомостями — вниз головою, оскільки вважав не гідним бути розіп’ятим як Христос). Був похований у фригійському місті Єраполісі (грец. Ἱεράπολις, вщент зруйноване під час землетрусу 1534).

Наприкінці 6 ст. мощі апостола були перевезені спочатку до м. Константинополя, потім — до м. Рима. Зберігаються в крипті базиліки Санті-Апостолі (початково церква була присвячена святим Якову Алфеєву й Пилипу).

Пошанування

Пам’ять про ап. Пилипа Західні церкви (зокрема, Римо-католицька) вшановують 3 травня; Східні — 14 листопада за юліанським календарем, 27 листопада за новоюліанським та григоріанським, а також 30 червня (13 липня) — у свято Собору святих славних і всехвальних 12-ти апостолів Христових.

Образи апостола у художньому мистецтві втілили А. Дюрер, П. Рубенс, Х. де Рібера, А. ван Дейк та ін.

У церковній традиції ап. Пилип символічно асоціюється з латинським хрестом, хрестом із двома хлібами, а також кошиком із хлібом (алегорія на участь у чуді примноження хлібів).

Народні традиції

Оскільки початок Різдвяного посту припадає на наступний день за датою вшанування пам’яті про ап. Пилипа, а отже, Пилипів день є останнім, коли можна споживати скоромну їжу (заговини), то цей день ще називають Пилипівськими заговинами (заговинами на Пилипівку), або Пилипівкою, а весь Різдвяний піст — Пилиповим.

На Пилипівку, за традицією, готували вдосталь смачних страв (борщ, вареники, пироги, смажене м'ясо тощо), запрошували на вечерю пошлюблених молодят, родичів, влаштовували Пилипівські вечорниці.

Додатково

Точне місце поховання ап. Пилипа серед руїн м. Єраполіса тривалий час було невідомим. 2011 італійські археологи повідомили про віднайдення місця можливого поховання апостола під рештками однієї з базилік (за 40 м від того, яке визнає офіційним церковна традиція).
Апостола Пилипа нерідко плутають з Пилипом-Євангелістом (Пилипом Дияконом) — учнем Ісуса Христа із кола Сімдесятьох апостолів (див. Дії 6:5).

Джерела

Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / Пер. І. Огієнка. Київ : Східноєвропейська гуманітарна місія, 2019. 1409 с.
Євангеліє від Пилипа // Класика духовної філософії та сучасність / Пер. з рос. С. Косянчука. Bancroft : New Atlanteans, 2009. 684 с. URL: https://ua.philosophy-of-religion.org.ua/gospel_of_philip.html

Література

Turner М. The Gospel According to Philip: The Sources and Coherence of an Early Christian Collection. Leiden; New York : Brill, 1996.
283 р.
Мень О. Перші апостоли / Пер. з рос. Л. Хмельковського. Львів : Свічадо, 2015. 231 с.