Біхевіоризм соціальний

Біхевіори́зм соціа́льний (англ. bihaviourism, behavior — поведінка; лат. societas — спільність, спільне) — один із провідних напрямів у психології та соціології, предметом дослідження якого є поведінка людей як реакція на вплив зовнішнього середовища (природного, соціального).

Історична довідка

Біхевіоризм соціальний розвинувся на основі біхевіоризму, основні принципи якого було перенесено в соціологію, педагогіку, антропологію. Класиком соціальної версії біхевіоризму вважають Б. Ф. Скіннера, який створив один із найбільш відомих методів вивчення інструментальних, або оперантних, умовних рефлексів. Згідно з його концепцією, вивчення особистості включає знаходження своєрідного характеру взаємовідносин між поведінкою організму й результатами, які її підкріплюють. Версію Б. Ф. Скіннера розвинуто в соціологічних теоріях обміну П. М. Блау і Дж. Хоманса, теорії соціальної поведінки Дж. Г. Міда.

Характеристика

Біхевіоризм соціальний ґрунтується на розумінні соціальної поведінки як реакції на стимули зовнішнього середовища. Методологічним підґрунтям є принцип позитивізму. Прибічники соціального біхевіоризму відхиляли вплив будь-яких внутрішніх психологічних ланок на людські реакції, акцентуючи увагу на зовнішніх стимулах і/або минулому досвіді індивіда, його індивідуальних особливостях.

Б. Ф. Скіннер зосередився на поясненні оперантної поведінки. Особливістю її є той факт, що у навченні організм діє на оточення, створюючи результат, який впливає на ймовірність повторення поведінки.

Відповідно до концепції Дж. Міда, зовнішня поведінка, видима для інших, започатковується індивідуальними настановами, які належать досвіду, безпосередньо доступному лише суб’єкту дії. Умовою й основою індивідуального досвіду є наявність певного символічного простору, наділеного характером об’єктивності та загальної значущості. Засвоюючи загальну систему знаків і символів, індивід інтегрується у соціальний світ і перетворюється на соціальну самість, дія якої стає символічно опосередкованою та соціально значущою.

Основні ідеї сучасного біхевіоризму соціального

  • людський організм динамічний в соціальній взаємодії. На відміну від ортодоксального біхевіоризму Дж. Уотсона, який розглядає первинність стимулів по відношенню до реакцій, сучасний біхевіоризм передбачає первинність реакцій по відношенню до стимулів. Людина сприймається не як особа, яка пасивно реагує на вплив зовнішніх стимулів, а як активний у своєму ставленні до них і до змін у навколишньому соціальному світі індивід;
  • операнти продукують стимульні події, створюючи можливість їхнього майбутнього повторення. Соціальні дії між людьми представлено з можливістю впливати на оточення, викликати позитивні, негативні або нейтральні наслідки, які, в свою чергу, збільшують, зменшують або зовсім не мають впливу на майбутню актуалізацію певних поведінкових дій;
  • підтримка активного поведінкового репертуару є функцією підкріплення, набута поведінка актуалізується тільки за відповідних стимулюючих умов;
  • повторюваність активності в подібних обставинах;
  • деривація (позбавлення): якщо людина певний час позбавлена бажаного об’єкта, цей об’єкт починає з часом проявляти тенденцію до володіння потенціалом підкріплення; якщо людина не позбавлена об’єкта, він не володіє підкріплюючою силою;
  • моделювання та навчення, в яких індивід актуалізує реакції, отримані за допомогою спостереження за діями та їхніми наслідками з боку інших людей. Результати спостереження за діями інших допомагають визначити природу й можливу ефективність тих дій, які безпосередньо спостерігаються, а також оцінити придатні й корисні наслідки з них.

Додатково

Концепція оперантного обумовлення Б. Ф. Скіннера, на відміну від більш ранніх версій біхевіоризму, підкреслює роль не тільки зовнішніх причин поведінки, але і спонтанних проявів власної активності індивіда, які викликають зміни в зовнішньому оточенні. Ці зміни фізичного й соціального оточення чинять зворотний вплив на індивіда, збільшуючи або зменшуючи ймовірність повторного відтворення поведінкових реакцій (оперантів), що викликали ці зміни середовища. Центральна для соціального біхевіоризму Б. Ф. Скіннера теза про рекурсивну взаємозумовленість поведінки й оточення полягає в тому, що в основі осмисленої поведінки лежить зворотний зв’язок між діями та їхніми об’єктивними наслідками.


Основними перевагами застосування соціального біхевіоризму до соціологічного аналізу соціальної поведінки є науковість, чіткість теоретичних побудов, підтвердження в експерименті. Звернення біхевіоризму в скіннерівському варіанті до причинно-наслідкових взаємозв’язків вчинків людей із їхнім матеріальним і соціальним оточенням відкрило перспективи для соціальної інженерії й наукового проектування соціальних практик та інститутів (як і можливості для маніпулювання біхевіористськими технологіями соціального контролю).

Джерела

  1. Watson J. B. Psychology as the behaviorist views it. Psychological Review. 1913. № 20. P. 158–177. URL : http://psychclassics.yorku.ca/ Watson/views.htm (дата звернення: 16.05.2021).
  2. Mead G. H. Mind, self, and society from the perspective of a social behaviorist / ed. by Charles W. Morris. Chicago : University of Chicago. 1934. 401 p.
  3. Skinner В. F. Science and human behavior, N. Y., 1953. 461 p.
  4. Homans G. С. Social behaviour : its elementary forms. N. Y., 1961. 404 p.
  5. Skinner В. F. Reflections on behaviorism and society. N. Y., 1978. 209 p.

Література

  1. Янчук В. А. Бихевиористская традиция в социальной психологии // Введение в современную социальную психологию. Мн: АСАР, 2005. 768 с.
  2. Отюцький Г. Соціальний біхевіоризм. Соціологічна енциклопедія: укладач В. Г. Городяненко. К. : Академвидав, 2008. С. 47–48.
  3. Бондаренко О. В., Слюсаренко Ю. Л. Біхевіоризм від Джона Б. Уотсона Е. Толмена. Наукові горизонти. 2019. № 2 (75). С. 80–85.
  4. Науменко В. В. Дж. Г. Мід як соціальний біхевіорист : проблема тлумачення. Мультиверсум. Філософський альманах. 2016. № 5–6 (153–154). URL : https://www.researchgate.net/publication/338999131_DzG_Mid_ak_socialnij_biheviorist_problema_tlumacenna (дата звернення: 26.05.2021).

Автор ВУЕ

А. С. Лобанова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Лобанова А. С. Біхевіоризм соціальний // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біхевіоризм соціальний (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
02.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ