Біле місто у Тель-Авіві — модернізм
Бі́ле мі́сто у Тель-Аві́ві — модерні́зм (англ. White City of Tel-Aviv — the Modern Movement; іврит העיר הלבנה בתל אביב – התנועה המודרנית) — архітектурне середовище центральної частини м. Тель-Авіва (Ізраїль) у стилі архітектури сучасної (модернізм), пам’ятка всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (з 2003).
|
Біле місто у Тель-Авіві — модернізм | |
|---|---|
| Країна | Ізраїль |
| Місце розташування | Тель-Авів |
| Площа | 140,4 га |
| Рік внесення | 2003 |
| Критерії | (ii)(iv) |
Історична довідка
Назва «Біле місто» щодо будівель у стилі модернізм з’явилася 1984 після виставки в Тель-Авівському музеї мистецтв під назвою «Біле місто: архітектура інтернаціонального стилю в Ізраїлі, історія епохи». Назву пов’язують також із словами з пісні поетеси і композитора Н. Шемер (1930–2004; тепер Ізраїль): «З піни хвиль я побудувала біле місто».
Генеральний план розбудови м. Тель-Авіва (за яким збудовано теперішні центральний і північний райони міста) було розроблено 1925–1929 містобудівником і біологом П. Геддесом (1854, Велика Британія — 1932, Франція). У 1930-х постала необхідність вирішувати житлову проблему, викликану великою хвилею імміграції (переважно з Європи, насамперед із Німеччини) євреїв, які рятувались від фашизму та нацизму. Головною метою було збудувати доступне житло та інтегрувати його з місцевою спадщиною. Будівництво розпочалось 1932. У плані П. Геддес реалізував концепцію міста-саду. План передбачав чотири типи вулиць, зокрема дві основні дороги, паралельні береговій лінії. Поперечні вулиці П. Геддес планував зробити торговими, а поздовжні перетворити на зелені бульвари чи житлові вулиці. Забудова містилася між прямокутно-прямолінійною мережею вулиць, які завжди обдував морський бриз. Заплановано 60 громадських садів і парків (реалізували половину). За цим планом було побудоване ядро нового міста. П. Геддес не визначив архітектурний стиль для нових будівель.
Архітектори, що розбудовували м. Тель-Авів, були представниками різних течій модернізму. Після приходу до влади нацистів у Німеччині в Палестину переїхали, зокрема, архітектори, які навчались у школі Баугауз, серед них А. Шарон (1900, Польща — 1984, Франція). Головним міським інженером Тель-Авіва 1929–1950 був Я. Бен-Сіра (1899, тепер РФ — 1994, Ізраїль). Після смерті П. Геддеса він вносив зміни до його плану та був ініціатором і виконавцем великих проєктів. 1931–1948 було збудовано понад 3700 будівель у інтернаціональному стилі.
Серед архітекторів, за проєктами яких розбудовано місто: Б.-А. Шульман (1907, тепер Ізраїль — 1986, США), займався житловою та комерційною забудовою (1931–1947); Ж. Авербух (1909, тепер Україна — 1977, Ізраїль), яка перемогла на конкурсі на проєкт муніципальної площі Дізенгоф (1934) — центрального громадського простору міста та символу його модернізації; А.-Е. Л. Берлін (1877, тепер Білорусь — 1952, Ізраїль), спроєктував близько 80 будівель у м. Тель-Авіві; Є. Магидович (1886, тепер України — 1961, Ізраїль), спроєктував Велику синагогу (1922), казино (1922) тощо; А. Ель-Ханані (уродж. Сапожніков, 1898, тепер Україна — 1985, Ізраїль); Е. Мандельштам-Гідоні (1901, тепер Латвія — 1978, США); Д. Кармі (1905, тепер Україна — 1962, Ізраїль), Ш. Мєстєчкін (1908, тепер Україна — 2004, Ізраїль) та інші.
Подальша забудова міста 1960–1990-х призвела до змін у буферній зоні, які негативно вплинули на цілісність пам’ятки. Міською владою було прийнято Програму збереження об’єктів (1991) як доповнення до Закону про планування та будівництво.
Архітектор Н. Мецгер-Смук (нар. 1945, Ізраїль) ідентифікувала будівлі 1930-х, розробила реєстр та план їхньої реставрації (1994). Вона розпочала процес визнання Білого міста пам’яткою всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Центр Баугауз у Тель-Авіві (засн. 2000) займається документуванням архітектурної спадщини, співпрацює з Ізраїльским національним комітетом у справах ЮНЕСКО та муніципалітетом Тель-Авів-Яффо, музеями, галереями тощо, має магазин, видавництво і галерею. Його мета — розширити визнання Білого міста як унікального архітектурного та культурного об’єкта. Центр сприяв проголошенню Білого міста пам’яткою всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО (2003) як виняткового прикладу нового містобудування та архітектури першої половини 20 ст. (№ 1096).
Було засновано також Фонд Баугауз, приватний музей, некомерційний виставковий і дослідницький центр (2008). Будівлі перебувають під загрозою через руйнування внаслідок військових конфліктів. Муніципальна влада м. Тель-Авіва ухвалила План збереження (2008), який стосується близько 1000 будівель (до цього деякі з них були занедбані чи знесені). Визначено 180 будівель, щодо яких заборонені будь-які зміни.
Характеристика
Загальна площа пам’ятки — 140,4 га; площа буферної зони — 197 га.
У м. Тель-Авіві понад 4000 модерністських будівель, зведених в 1930–1950-х, близько 2000 з них охороняються законом та включені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Архітектори-розбудовники центру м. Тель-Авіва, працювали в стилістиці архітектури сучасної (інтернаціонального стилю, модернізму). Вони створили новий стиль, який поєднував різні європейські впливи та враховував особливості місцевого пустельного клімату. На архітекторів Білого міста вплинули майстри модернізму: В. А. Г. Гропіус, Г. Маєр (1889–1954; Швейцарія), Л. Міс ван дер Рое, Ле Корбюзьє, Е. Мендельсон (1887, тепер Німеччина — 1953, США) та ін.
Кубічні та округлі форми будівель, сильний горизонтальний акцент поєднувалися для створення гри світла й тіні. Плоскі дахи створювали додаткову загальну площу. Стіни будинків були пофарбовані у світлі кольори, що відбивало сонячні промені; характерні невеликі заглиблені вікна. Щоб запобігти надмірному нагріванню приміщень, перевагу віддавали спорудженню широких, а іноді круглих балконів (це надавало деяким будівлям вигляд корабля).
Більшість будівель були бетонними, від 1912 часто застосовували залізобетон. Ці матеріали сильно нагрівались улітку, врятуватись від спеки мешканці могли в невеликих парках між будинками, у кав’ярнях тощо. Унікальність Білого міста полягає у значній кількості простих будівель, абсолютну більшість яких становлять 3–5-поверхові житлові будинки.
У багатоквартирних будинках була розвинута соціальна інфраструктура: пральні, магазини, пошта тощо. Мешканці заохочувались до вирощування овочів на власних ділянках поряд з будинком і позаду нього.
Біле місто є репрезентативним зразком пуристичної архітектури, позбавленої [декор[|декору]].
Значення
Біле місто у Тель-Авіві є синтезом різних тенденцій модернізму в архітектурі та містобудуванні другої третини 20 ст. Архітектура і дизайн були адаптовані до вимог певного культурного та географічного ландшафту, специфічного клімату, що надає будівлям особливого характеру.
ЮНЕСКО визнало Біле місто пам’яткою всесвітньої спадщини як територію з найбільшою щільністю будівель раннього інтернаціонального стилю, розташованих у центрі міста.
Джерела
- White City of Tel-Aviv – the Modern Movement // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/en/list/1096
- White City of Tel-Aviv - the Modern Movement // UNESCO. URL: https://whc.unesco.org/uploads/nominations/1096.pdf
Література
- Богата Н. White city. Біле місто Тель-Авіва. Ода Баугаузу? // Pragmstica. 2019. URL: https://pragmatika.media/white-city-bile-misto-tel-aviva-oda-bauhauzu/
- Бравада О. Тель-Авів будував, як хотів, син капелюшника з Умані // Прес центр. 2012. URL: https://web.archive.org/web/20180716194621/http://pres-centr.ck.ua/person/25142/
- Nitza Metzger-Szmuk, Véra Pinto-Lasry, Vivianne Barsky, Dani Karavan, Dwelling on the Dunes: Tel Aviv, Modern Movement and Bauhaus Ideals / Des maisons sur le sable: Tel-Aviv, Mouvement moderne et esprit Bauhaus. Bilingual edition English/French. Editions de l'Eclat, Paris, 2004. 447 pages.
- Kamp-Bandeau, Irmel. Tel Aviv Modern Architecture 1930-1939. Tubingen: Berlin: Wasmuth. 1994. 249 p.
- Tel Fviv, showcase of modernism, is looking frayed // New York Times. 1984. URL: https://www.nytimes.com/1984/11/25/arts/architecture-view-tel-aviv-showcase-of-modernism-is-looking-frayed.html
- Bauhaus Center Tel Aviv (офіційний сайт). URL: https://bauhaus-center.com
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Біле місто у Тель-Авіві — модернізм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біле місто у Тель-Авіві — модернізм (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.09.2024
