Боецій Дакійський

Бое́цій Дакі́йський, Боецій Дакієць, Боецій Данець [ лат. Boetius (Boethius) de Dacia, Boethius Dacus; справжнє ім’я — Бо (дан. Bo); точна дата і місце народження невідомі, 1-ша половина 13 ст., Данія — після 1277, місце смерті невідомо] — філософ, етик, граматик, провідний представник західного аристотелізму та аверроїзму в Паризькому університеті у добу пізнього середньовіччя.

Життєпис

Переклад оніму Данець (Датчанин) як Дакієць (Дакійський) пояснюють плутаниною в середньовіччі топонімів Данія (лат. Dania) і Дакія (лат. Dacia).

Про його родовід (окрім етнічного походження) і життєпис відомостей не збереглося.

Прибув до Франції викладати в Паризькому університеті. Поряд із Сігером Брабантським став одним із чільних філософів факультету мистецтв. Разом із ним був засуджений декретом паризького єпископа «за викладання неналежних думок з питань філософії та відношення філософії до теології» (1277), деякі його праці потрапили до переліку заборонених (але його ім’я відсутнє з-поміж тих, кого викликав 1276 інквізитор Франції).

Список з 13 його творів знайдено в каталогах домініканських письменників (14 ст.), звідси припущення, що в останній період життя (ймовірно, після втечі з м. Парижа) він став ченцем-домініканцем.

Погляди. Праці

Автор праць з питань логіки, метафізики, натурфілософії, етики, латинської граматики, коментарів до трактатів Аристотеля (частина не збереглися). Дослідники його спадщини характеризують Боеція як дуже незалежного мислителя — за рідким винятком, він майже не покликається на праці своїх сучасників або попередників. Поважав і використовував праці Авероеса. Фрагменти його книг можуть свідчити про вплив творів Томи Аквінського, Альберта Великого.

Ймовірно, брав участь у філософських диспутах, які у той час були дуже важливою частиною університетського викладання.

Вважав раціональні аргументи філософії, узгоджені «із природними причинами і принципами», вищими за релігійну віру. Поділяв двоїстої істини теорію, розмежовував завдання філософії (дослідження світу та людської природи) та релігії (тлумачення надприродного об'явлення і божественних див). Вказував, що «віра не є наукою (знанням)» (лат. лат. fides non est scientia), а Божественна воля неприступна для раціонального дослідження.

У фокусі середньовічних філософських дискусій Боеція зараховують до поміркованих реалістів (див. Реалізм, Номіналізм). Кожне буття (ens) є або річчю (res), або модусом речі (modus rei). Виділяв три групи речей: природні, математичні, божественні. Міркував про взаємозв’язок Першопричини (Бога) та ланцюгу інших причин, похідних субстанцій, світового порядку (можливості початку й кінця світу). Розглядав усі речі, зокрема й людину, як сполучення матерії й форми (людська форма — душа, наділена багатьма функціями). Дійшов висновку про неможливість творіння світу «з нічого», вічність світу, заперечував тілесне воскресіння з мертвих.

Є помітною постаттю серед т. з. модистів — граматиків, якім належить перша цілісна концепція мови в європейській лінгвістичній традиції. Центральне поняття у міркуваннях Боеція — спосіб означення (лат. modus significandi). Поділяв ідеї модистів про однаковість принципів граматики та репертуару способів означення для різних мов, спорідненість логіки і мислення у всіх народів. Уявляв граматику як науку про мовну структуру (подібно до логіки).

Теорію наукового знання розвивав на аристотелівських засадах (теореми, побудовані на аксіомах, та прийняті як істина). Підкреслював автономію кожної галузі науки, застерігав учених не змішувати знання з різних наук, якими вони володіють (звідси й позиція, що догми християнства не можуть бути включені в будь-яку з природничих наук).

У працях з етики відстоював тезу про ідеальне життя як життя інтелектуала, філософа, який присвятив себе пошукам істини. Найвище благо можливе й полягає в тому, щоби «пізнати правду, чинити добро і насолоджуватися тим і іншим».

З-поміж праць: «Про вічність світу», «Про вище благо», «Про сни», «Про способи позначення», «Про корисні копалини», «Питання до книг з фізики», «Метафізика», «Моральні питання» (втрачена, ймовірно коментар до «Нікомахової етики» Аристотеля) тощо.

Визнання

Праці філософа перекладені багатьма мовами (англійською, італійською, португальською, французькою тощо). Його спадщина в контексті середньовічної філософії та впливу на ренесансну думку є предметом дослідження міжнародної наукової спільноти.

Праці

А н г л. п е р е к л. — On the Supreme Good, on the Eternity of the World, on Dreams. Toronto : Pontifical Institute of Mediaeval Studies ; Leiden : Brill, 1987. 89 р. URL: https://archive.org/details/onsupremegoodone0000boet
І т а л. п е р е к л. — Sui sogni. Genova : Il Nuovo Melangolo, 1997. 75 p.
П о р т у г. п е р е к л. — A Eternidade do Mundo. Lisboa : Colibri, 1998. 118 р.

Література

Ebbesen S., Pinborg J. Studies in the Logical Writings Attributed to Boethius de Dacia // Cahiers de l’Institut du Moyen-Âge Grec et Latin. 1970. Vol. 3. P. 1–54.
Fioravanti G. Scientia, Fides, Theologia in Boezio di Dacia // Atti della R. Accademia delle Scienze di Torino. 1970. Vol. 104. P. 525–632.
Ebbesen S. Dansk middelalderfilosofi: ca. 1170–1536. København : Gyldendal, 2002. 255 р.
Wielockx R. Introduction // Boethii Daci Quaestiones super librum de anima I–II (Corpus Philosophorum Danicorum Medii Aevi, XIV). Copenhagen : University Press of Southern Denmark, 2009. P. 11–113.
Lanza L., Toste M. Boethius of Dacia // Encyclopedia of Medieval Philosophy : in 2 vol. / Ed. by H. Lagerlund. Berlin : Springer, 2011. Vol. 1. P. 178–182.
Schick S. Science is a Game that Theologians Can’t Play: Boethius of Dacia’s Semantic Solution to the Problem of Double Truth // Classica et Mediaevalia. 2013. Vol. 64. P. 373–408.
Bianchi L. Boèce de Dacie et Averroès. Essai d’un bilan // Regards sur les traditions philosophiques (XIIe — XVIe siècles) / Ed. by D. Calma, Z. Kaluza. Leuven : Leuven University Press, 2017. P. 127–151.
Boethius of Dacia // Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive. 2020. URL: https://plato.stanford.edu/archives/fall2020/entries/boethius-dacia/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Боецій Дакійський // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Боецій Дакійський (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.02.2025