Бобер

Бобе́р (Castor) — рід ссавців родини бобрових ряду гризуни.

Зміст

1 Таксономія і характеристика
2 Спосіб життя
3 Поширення
4 Загрози та охорона
5 Додатково
6 Література
7 Автор ВУЕ

Таксономія і характеристика

У складі роду виділяють 2 сучасні види: бобер канадський (Castor canadensis) із хромосомним числом (див. Хромосомний набір) 2n=40 та бобер європейський або річковий (Castor fiber) — із 2n=48.

Дорослі особини мають довжину тіла (без хвоста) 73–135 см, масу — 13–35 кг. Довжина хвоста становить 25–33 см; у бобра європейського хвіст вужчий, а череп менший. Хвіст майже голий, широкий, сплющений горизонтально, вкритий великими чорнуватими лусками. Тварини різні за статтю морфологічно подібні, але самиці можуть мати більші розміри.

Бобри мають кремезну статуру й велику голову з короткою мордою, малими вухами й довгими різцями помаранчевого кольору. Лапи короткі, п’ятипалі: передні — рукоподібні, задні — перетинчасті. Задні лапи довші за передні, тому під час ходіння задня частина тіла тварин вивищується над передньою. Під водою ніздрі та вуха перекриваються клапанами, а очі закривають мигальні перетинки. Бобри мають 2 пахучі залози (розташовані під хвостом), які виробляють секрет (кастореум) із різким мускусним запахом, що використовується для позначення території.

Волосяний покрив водонепроникний, насичений, блискучий, червонувато- або чорнувато-коричневий, з м’якого густого підшерстя і довшого, жорсткого остьового волосся.

Спосіб життя

Бобри моногамні (див. Моногамія), зазвичай живуть колоніями до 12 особин. У колонії є лише одна панівна пара, яка розмножується. Здебільшого ведуть нічний спосіб життя (зрідка можна побачити вдень). Напівводні тварини, під водою можуть перебувати 4–5 хв. Бобри зводять греблі, будують хатки або риють нори, вхід до яких зазвичай розташований нижче рівня води. На водоймах із повільною течією розбудовують прямі греблі. На струмках і річках зі швидкою течією зводять греблі з вигином, що допомагає уникнути змивання.

Активні майже увесь рік. У зимові місяці бобри не з’являються на поверхні води, використовують накопичені запаси.

Родини бобрів — територіальні, захищаються від інших родин за допомогою мічення території.

Травоїдні тварини, взимку здебільшого харчуються молодими деревами. Віддають перевагу вербам, осикам, букам, тополям, вільхам та березам. Мікробіота в сліпій кишці бобрів сприяє перетравленню целюлози. Влітку споживають трав’яні рослини, листя та молоді гілки верб. Восени створюють харчові запаси з гілок і колод у воді.

Природними ворогами, які полюють на бобрів, є ведмеді, вовки, росомахи, рисі та люди.

Розмноження сезонне, раз на рік. Вагітність триває в середньому 104–111 днів. У виводку народжується найчастіше троє дитинчат (1–6 — у бобра європейського, 1–4 — у бобра канадського). Новонароджені повністю вкриті шерстю, мають відкриті очі і здатні плавати першої доби після народження. Вигодовують дитинчат молоком 2–12 тижнів, після чого молоді особини бобрів з цієї ж колонії приносять маленькі гілки та м’яку кору і допомагають годувати малечу до 3-х місяців. Малюки зазвичай залишаються з батьками протягом 2-х років, а потім відселяються, створюють власні домівки.

Тривалість життя бобрів у природі становить до 20 років, але здебільшого 7–8 років.

Поширення

Бобер канадський поширений у Північній Америці, інтродукований (див. Інтродукція) у Північну Європу, оселяється поблизу озер, ставків, струмків.

Бобер європейський поширений у Європі й Північній Азії, населяє річки, струмки, зрошувальні канали, озера та болота. В Україні трапляється на Поліссі та в Лісостепу, частково проникає в Карпати Українські та Степ.

Загрози та охорона

За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи обидва види віднесені до категорії «найменш загрожений», їхня чисельність загалом стабільна або збільшується. Основними загрозами є полювання і антропогенна діяльність, яка спричинює знищення або перетворення місць існування тварин. Полювання та відлов бобра канадського у межах природного ареалу регульовані. Відновленню популяцій бобра європейського сприяла низка заходів щодо його збереження (реінтродукція, переміщення, обмеження полювання та захист оселищ). Бобер європейський трапляється на природно-заповідних територіях і занесений до червоних книг низки країн.

Додатково

Українська назва тварини має давньоруське, праслов’янське й далі — індоєвропейське походження і є результатом неповного подвоєння кореня *bher-, який зберігається в українській (бурий) і литовській (bėras — бурий) мовах.

У давнину на бобрів полювали заради їхніх шкур, м’яса, кастореуму або бобрового струменя. Шкури продавали і навіть використовували як валюту. Кастореум був одним із найкоштовніших і найвідоміших засобів у парфумерії, косметології, сексології.

Бобри впливають на природні екосистеми. Зведення ними дамб спричинює затоплення довколишніх територій, формування великої водної поверхні, відносно сталої берегової лінії, часто із затоками. Унаслідок розбудови гребель у струмках і річках сповільнюється течія, піднімається рівень води, виникають великі водні поверхні, які захищають бобрів від наземних хижих і полегшують транспортування деревини й гілок. У перетворених бобрами екосистемах оселяються нові види птахів, риб і земноводних, підвищується рівень ґрунтових вод на навколишніх територіях, формуються біотопи з водною та прибережно-водною рослинністю, водопої, нерестовища тощо. Щойно бобри вичерпують доступні ресурси, то залишають водойми, їхні дамби руйнуються, з’являються луки.

Підгризання бобрами дерев завдає шкоди сільськогосподарським угіддям, низинним ділянкам населених пунктів і заплавних лісів, прирічковим штучним насадженням.

Література

Омельковець Я. А., Степанюк Я. В., Посильчук І. М. Еколого-етологічні особливості бобра річкового (Сastor fiber Linnaeus, 1758) у гідрологічному заказнику «Гнила Липа» Горохівського району Волинської області // Природа Західного Полісся та прилеглих територій. 2018. №15. С. 171–177.
Rosell F., Campbell-Palmer R. Beavers: Ecology, Behaviour, Conservation, and Management. Oxford University Press, 2022. 512 p.
Anderson R. Castor canadensis. Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Castor_canadensis/
Batbold J., Batsaikhan N., Shar S. et al. Castor fiber. The IUCN Red List of Threatened Species. URL: https://www.iucnredlist.org/species/4007/197499749
Cassola F. Castor canadensis. The IUCN Red List of Threatened Species. URL: https://www.iucnredlist.org/species/4003/22187946
Holden J. Castor fiber. Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Castor_fiber/