Бельведер у Празі

Бельведе́р у Пра́зі — палац у Королівському саду Празького града, архітектурна пам’ятка, складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від 1992 «Праги історичний центр» за № 616, Чехія.

Стоїть на височині над долиною р. Влтави на північ від Празького града. Інші назви — Літній палац королеви Анни, Королівський літній палац, Математичний будинок.

Історична довідка

Принципові стилістичні зміни в архітектурі Чехії пов’язані з правлінням першого короля з династії Габсбургів — Фердинанда І Габсбурга, який запросив сюди велику групу архітекторів і художників з Італії. У м. Празі на північ від Града за Оленячим валом Дж. Спаціо 1534 влаштував новий регулярний Королівський сад, вирішений у стилістиці ренесансу. На високій природній терасі 1538–1565 за проєктом архітектора П. делла Стелла (1500; Італія — 1552; Чехія) збудували бельведер — літній палац короля Фердинанда І. Пожежа 1541 перервала будівництво. Його продовжили 1552 архітектори Г. Тіроль (1505–1575; Німеччина), Б. Вольмут (1510; Німеччина — 1579; Чехія).

1558 тут відбулося триденне святкування з нагоди обрання Фердинанда І імператором Священної Римської імперії.

1558–1565 за проєктом Б. Вольмута надбудовано другий поверх, покритий високим дахом криволінійних обрисів. На другому поверсі 1575–1612 містилася астрономічна обсерваторія, в якій працювали Й. Кеплер і Т. Браге. Тут же мешкав імператор Рудольф ІІ Габсбург — науковець і колекціонер (тому в палаці була збірка творів мистецтва династії Габсбургів, яка після перевезення її до м. Відня стала основою Віденського художньо-історичного музею).

З 1782 тут містилися артилерійська лабораторія і виробництво пороху.

1841–1855 палац реставровано і влаштовано в ньому картинну галерею. 1850–1866 інтер’єр залу другого поверху розмальовано сценами з чеської історії.

Реставрацію проводили у 1950-х, 1980-х та 2004–2008.

Станом на 2021 — виставковий зал.

Характеристика

Споруда вільно розташована посеред саду. Прямокутна у плані, спершу мала один поверх, оточений по периметру відкритою аркадою на колонах іонічного ордера. Тепер — двоповерхова, з галереєю по периметру першого й відкритою терасою по периметру другого поверхів та з високим дахом пластичних обрисів. Така архітектурна концепція рекреаційної споруди була в 16 ст. новаторською навіть для Італії. Звідси відкриваються гарні краєвиди на м. Прагу і Празький град, що й зумовило найменування пам’ятки. Архітектурне вирішення — у стилістиці зрілого італійського ренесансу з широким застосуванням ордера архітектурного. Перед західним фасадом міститься Співочий фонтан 1568 у стилі ренесанс. Назва походить від звуків, що виникають, коли вода спадає на елементи, зроблені з бронзи, яку використовували для відливання дзвонів.

Значення

Палац вважають найдосконалішою ренесансною пам’яткою на північ від Альп.

Література

Porter T. Prague: Art & History. Prague : Flow East, 1995. 128 p.
Вечерський В. Курс історії архітектури країн Східної Європи. Київ : АртЕт, 2007. С. 236–237.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бельведер у Празі // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бельведер у Празі (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2021