Астрономічна обсерваторія

Астрономічна обсерваторія.png

Астрономі́чна обсервато́рія (від лат. observare — спостерігати, уважно стежити) — наукова установа, в якій за допомогою астрономічних інструментів виконують спостереження за астрономічними об’єктами, а також обробляють результати астрономічних спостережень.

Астрономічні обсерваторії оснащені різними типами телескопів та інших приладів, призначених для визначення точного положення на небесній сфері та ідентифікації астрономічних об’єктів, розв’язання проблем астрофізики та космології.

Історична довідка

Примітивні обсерваторії виникли у давні часи для спостережень за небесними світилами (найчастіше— за Сонцем та Місяцем) у зв’язку з потребами передбачати зміни сезонних кліматичних умов для ведення сільського господарства, розвитком релігійних культів, ведення обліку довготривалих проміжків часу (календар). Жреці і служителі релігії були одночасно і першими астрономами.

Як вважають, єгипетські піраміди теж зводилися не лише як гробниці, а й як астрономічні інструменти. Сліди існування астрономічних обсерваторій знайдені в Індії, Персії, Перу та Мексиці. Орієнтовний час їх будівництва — друге тисячоліття до н. е.

Головними інструментами давніх астрономічних обсерваторій були: гномон, сонячний годинник, клепсидра, квадрант, рівноденне кільце, полуденне коло, армілярна сфера, трикветрум, діоптрій, а також спеціальний прилад для вимірювання кутового розміру Місяця. Астрономічною обсерваторією елліністичної доби був Александрійський музей (заснований 3 ст. до н. е.). В пізніші часи з’явилися обсерваторії в містах Багдаді, Каїрі, Самарканді. Арабський учений Джабір ібн Хайян заснував обсерваторію в м. Севільї, найдавнішу в Європі. У 16 ст. астроном Т. Браге спорудив ціле астрономічне містечко «Ураніборг» на острові Вен, що в протоці Ересунн (Данія).

У 17–18 ст. в Європі з’явилася ціла низка добре обладнаних (за тогочасними критеріями) астрономічних обсерваторій: Паризька обсерваторія (1671), Грінвічська обсерваторія (1675), обсерваторії в Лейдені (1690), Берліні (1711), Болоньї (1714), Утрехті (1726), Пізі (1730), Уппсалі (1739), Стокгольмі (1746), Лунді (1753), Мілані (1765), Оксфорді (1772), Единбурзі (1776), Дубліні (1783). Наприкінці 18 ст. в Європі діяло понад 100 обсерваторій, а на початку 20 ст. їх кількість досягла майже 400.

До найбільших та найсучасніших астрономічних обсерваторій слід віднести: Сайдинг-Спрінг (Австралія), Баксанську нейтринну (РФ), Аресибську (Пуерто-Ріко), Мауна-Кеа (США), Джеміні (Чилі), Ла-Сілья (Чилі), Лас-Кампанас (Чилі), Паранал (Чилі) та деякі інші.

Астрономічні обсерваторії в Україні

Найдавнішу в Україні астрономічну обсерваторію — обсерваторію Львівської політехніки було закладено 1771. Однією з перших в Україні було побудовано Миколаївську обсерваторію (початкова назва — «Обсерваторія чорноморського флоту», 1827), яка у подальшому стала філією знаменитої Пулковської обсерваторії під Санкт-Петербургом (1839).

На 2020 в Україні функціонують державні обсерваторії: Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Андрушівська астрономічна обсерваторія, Астрономічна обсерваторія Київського університету, Астрономічна обсерваторія Львівського університету, Обсерваторія Львівської політехніки, Миколаївська астрономічна обсерваторія, Одеська обсерваторія, Харківська астрономічна обсерваторія, обсерваторія Гракове, Центральна геофізична обсерваторія, Полтавська гравіметрична обсерваторія Інституту геофізики НАН України імені С. І. Суботіна, Магнітна обсерваторія «Львів» Інституту геофізики НАН України.

Приватні астрономічні обсерваторії

На початку 20 ст. особливо швидко зростала кількість приватних обсерваторій, які влаштовувалися астрономами-аматорами або на їх кошти державними будівельними фірмами. Серед таких обсерваторій — Лікська обсерваторія поблизу Сан-Франциско і Йерська обсерваторія біля Чикаго, з найбільшими в світі (на той час) телескопами-рефракторами. На початку 21 ст. поширені недержавні й аматорські обсерваторії, що оснащуються телескопами з апертурою в 50 см і більше. На одній з таких обсерваторій була відкрита перша міжзоряне комета 2I / Borisov.

В Україні найбільшою приватною обсерваторією є Андрушівська обсерваторія «Липневій ранок», яка розташована в с. Гальчин, поблизу м. Андрушівка (Житомирська область).

Віртуальні обсерваторії

У зв’язку з накопиченням у світі великої кількості астрономічних даних виникла необхідність організації до них централізованого доступу з будь-якої точки планети і наявності програм, потрібних для їх обробки. Тому на початку 21 ст. на державному рівні почали створюватися спершу національні, а потім і міжнародні спеціалізовані сайти віртуальних обсерваторій, що надають доступ до астрономічних баз даних і програмні засоби для їх обробки.

Література

  1. Brunier S., Lagrange A.-M. Great Observatories of the World. Buffalo : Firefly Books, 2005. 240 p.
  2. McCray W. P. Giant Telescopes: Astronomical Ambition and the Promise of Technology. Cambridge : Harvard University Press, 2006. 376 p.
  3. Zanini A., Storini M., Saavedra O. Cosmic Rays at High Mountain Observatories // Advances in Space Research. 2009. № 44 (10). P. 1160–1165.
  4. The Heavens on Earth: Observatories and Astronomy in Nineteenth-Century Science and Culture / Ed. by D. Aubin, Ch. Bigg, O. Sibum. Durham : Duke University Press, 2010. P. 384.
  5. Leverington D. Observatories and Telescopes of Modern Times: Ground-Based Optical and Radio Astronomy Facilities since 1945. Cambridge : Cambridge University Press, 2016. 504 p.

Автор ВУЕ

О. Г. Шевчук


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Шевчук О. Г. Астрономічна обсерваторія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Астрономічна обсерваторія (дата звернення: 28.09.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
11.09.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ