Бекетов, Олексій Миколайович

Бе́кетов, Олексі́й Микола́йович (03.11.1862, м. Харків, тепер Україна 23.11.1941, там само) — архітектор і педагог, академік Імператорської академії мистецтв (тепер Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. Ю. Рєпіна, з 1894), доктор архітектури (з 1939), дійсний член Академії архітектури СРСР (з 1939).

Бекетов Олексій Миколайович.
Фото 1030-х

Бекетов, Олексій Миколайович

Народження 03.11.1862
Місце народження Харків
Смерть 23.11.1941
Місце смерті Харків
Напрями діяльності архітектура


Відзнаки

Почесні звання Заслужений діяч мистецтв Української РСР (з 1941)
Будинок жіночого єпархіального училища 1907 у м. Лубнах Полтавської обл.
Фото В. В. Вечерського
Вознесенська церква 1913 у м. Тростянці Сумської обл.
Фото В. В. Вечерського
Житловий будинок працівників ЦК КП(б)У 1936 по вул. М. Грушевського, 9 у м. Києві.
Фото В. В. Вечерського

Життєпис

Батько М. М. Бекетов (1827–1911) — учений фізик і хімік, академік Санкт-Петербурзької академії наук; дядько А. М. Бекетов (1825–1902) — учений-ботанік, ректор Санкт-Петербурзького Імператорського університету (тепер Санкт-Петербурзький державний університет).

1888 закінчив Імператорську академію мистецтв.

З 1890 викладав історію архітектури та будівельне мистецтво у Харківському практичному технологічному інституті (тепер Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», ХПІ).

До 1917 працював у власному проектному бюро. Брав участь у з’їздах російських зодчих (1911, 1913) та діяльності товариств, зокрема «Товариства поширення в народі письменності у Харкові» (розробляв проекти перших народних шкіл). Співробітничав із журналами «Зодчий», «Щорічник» («Ежегодник») та іншими.

Після Жовтневого перевороту 1917 працював у Проектному управлінні Всесоюзного шахтобудівельного тресту «Шахтобуд». Від 1930 викладав у Харківському інженерно-будівельному інституті (тепер Харківський національний університет будівництва та архітектури), 1935–1941 — у Харківському інституті комунального господарства (з 2013 — Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова).

Творча діяльність

Для творчості Бекетова, що розвивалася в руслі поширених на той час стилів неоренесансу і неокласицизму, модерну, неоросійського стилю й конструктивізму, властиві висока культура розроблення планів, деталей фасадів та інтер’єрів, синтез мистецтв.

Споруди у стилі неоренесансу:

  • комерційне училище (1888–1891, тепер Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого; вулиця Пушкінська, 37);
  • Земельний банк (1896–1898, тепер відділення Національного банку України; вулиця Сумська, 12);
  • судові установи (1897–1903);
  • Торговий банк (1899, тепер адміністративна будівля; площа Конституції, 26);
  • особняк Бекетових (1897, тепер Будинок учених; вулиця Жон Мироносиць, 10);
  • особняк (1914, тепер Харківський художній музей; вулиця Жон Мироносиць, 11; усі — у м. Харкові);
  • театр у м. Сімферополі (тепер Кримський академічний російський драматичний театр імені М. Горького; вулиця О. Пушкіна, 15);
  • судові установи в м. Новочеркаську (тепер Ростовської області, РФ) та інші.

У стилі модерн:

У стилі неокласицизму:

Однією з кращих споруд Бекетова дожовтневого періоду є будинок жіночого єпархіального училища 1907 у м. Лубнах Полтавської області (тепер філія Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова, вулиця Генерала Ляскіна, 2), створений під впливом українського романтизму.

У неоросійській стилістиці збудовано 1913 Вознесенську церкву у м. Тростянці Сумської області.

Після 1917 за його проектами створено робітничі будинки та клуби в селищах Донбасу, будинок електротехнічного інституту в м. Харкові (1921–1929, тепер корпус електротехнічного факультету ХПІ; вул. Кирпичова, 2), житловий будинок працівників ЦК КП(б)У в м. Києві (вулиця М. Грушевського, 9, 1936) та інші.

Брав участь у конкурсних проектах Держпрому, забудови вулиці Сумської в м. Харкові та інших.

Одним із перших у педагогічній практиці запровадив системне вивчення архітектурних форм і стилів.

Серед його учнів — О. Касьянов, В. Г. Кричевський, О. О. Тацій (1903–1967; Україна), О. М. Душкін (1904–1977; Україна — РФ).

Бекетов працював і як аквареліст (пейзажі Криму, архітектурні мотиви). Малюнки зберігаються в Харківському художньому музеї та приватних збірках. Виставки графічних творів відбулися 1939, 1946, 1969, 1987 в м. Харкові.

Нагороди на відзнаки

Заслужений діяч мистецтв Української РСР (з 1941). У м. Харкові встановлено пам’ятники Бекетову поблизу головного корпусу університету будівництва та архітектури (2007) та університету міського господарства, якому присвоєно ім’я архітектора (2016).

На його честь названо вулицю та станцію метрополітену в м. Харкові, площу в м. Лубнах.

У м. Алушті (Автономна Республіка Крим, Україна) 1987 відкрито Будинок-музей Бекетова.

Додатково

Бекетов був дядьком О. Блока (батько Олексія Миколайовича — двоюрідний брат матері поета О. А. Кублицької-Піоттух, 1860–1923); одружений із Ганною Олексіївною Алчевською (1868–1931), дочкою О. К. Алчевського і Х. Д. Алчевської, тому багато проектував для родини Алчевських, зокрема забудову їхньої садиби у м. Харкові (тепер вулиця Жон Мироносиць, 13), де 1899 встановили перший пам’ятник Т. Шевченку.

Література

  1. Ясиевич В. Е. Архитектура Украины на рубеже 19–20 веков. Киев : Будивельнык, 1988. 184 с.
  2. Тимофієнко В. І. Зодчі України кінця XVIII — початку ХХ століть. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і мистецтвознавства, 1999. С. 28–30.
  3. Бабаєв В. М., Рищенко Т. Д., Єлісеєва Т. П. та ін. Академік архітектури Олексій Миколайович Бекетов. Харків : Золоті сторінки, 2012. 63 с.
  4. Денисенко О. Й. Живопис архітектора О. Бекетова // Пам'ятки України. 2014. № 12. С. 66–71.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Бекетов, Олексій Миколайович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бекетов, Олексій Миколайович (дата звернення: 19.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.04.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ