Антропогенні зміни довкілля

Антропоге́нні змі́ни довкі́лля — трансформація природних екосистем, перетворення усіх складників біосфери, спричинені різними видами людської діяльності. Виражені дисбалансом хімічних речовин у біосфері (надлишкове накопичення одних сполук і дефіцит інших), зменшенням біологічної продуктивності та відновлювальної здатності екосистем, втратами біологічного різноманіття, які супроводжуються зменшенням чисельності популяцій і вимиранням біологічних видів. Мають спрямований характер і призводять до негативних наслідків. Глобальними наслідками антропогенних змін довкілля можуть стати екологічна криза, цивілізаційна катастрофа, тотальне вимирання живих організмів, зникнення життя на Землі в його сучасному вигляді.

Забруднення навколишнього середовища

Одним із очевидних наслідків антропогенної діяльності є забруднення навколишнього середовища. Спалювання твердого палива і розвиток промислового виробництва спричиняють масові викиди токсичних речовин у довкілля, випадіння кислотних дощів, утворення смогу, парниковий ефект, зростання вмісту вуглекислоти та метану в атмосфері. Протягом останнього сторіччя вміст СО2 в сумарних викидах становив приблизно 66 %. Від 1980-х внесок вуглекислого газу в глобальне потепління став менш значущим. Половину утвореного вуглекислого газу поглинає Світовий океан і рослини, решта залишається в атмосфері.

Дефіцит прісної води

Один із наслідків антропогенних змін довкілля — зростання дефіциту прісної води. Найбільше води витрачається на зрошення та потреби [[промисловість|промисловості], найменше — населенням на фізіологічні потреби. Прісна вода — один із найдефіцитніших природних ресурсів України. Унаслідок забруднення близько 90 % підземних і річкових вод мають санітарний стан, оцінений від «поганого» до «критичного».

Виснаження ґрунтів

Антропогенні зміни довкілля спричиняють також виснаження ґрунтів, яке полягає у щорічному вилученні разом із врожаєм мільйонів тон Нітрогену, Калію, Фосфору — головних компонентів живлення рослин. Одним з чинників деградації ґрунтів також є ерозія — руйнування й знесення ґрунтового покриву внаслідок змивання чи вивітрювання. Територія України є однією з найбільш розораних у світі, в обробці перебуває майже 55 % загальної площі земель (у Франції й Німеччині — не більше 33 %, Великій Британії — 18 %, США — 15 %). Скорочення площі лісів унаслідок вирубування, яке переважає за темпами природне та штучне лісовідновлення — ще одна проблема, зумовлена антропогенними змінами довкілля.

Вплив на біоценози

Знищення природних оселищ організмів, рибальство та мисливство протягом останніх двох століть призвели до зникнення кількасот видів тварин світової фауни, зокрема ссавців, птахів і рептилій. Під загрозою існування ще близько 2 тисяч видів тварин. У сучасних екологічних умовах масові промислові види вже ніколи не відновлять свою колишню чисельність. Зникнення видів супроводжується спрощенням структури біоценозів і дестабілізацією екосистем.

Зменшення біорізноманіття

Складна ситуація з охороною біорізноманіття в Україні. До першого видання Червоної книги України (1980) входило 245 видів тварин і рослин, до другого (1994–1995) — уже 895, до третього (2009) — понад 1300. За останні 400 років унаслідок діяльності людини в України зникли тур, [[ Тарпан (підвид) (Equus caballus gmelini)|тарпан]], сайгак, кулан, росомаха, орел степовий, осетер атлантичний, устриця чорноморська. На межі існування такі види, як зубр, ведмідь бурий, лось, найбільший серед літаючих птахів — дрохва, і найбільший орел — беркут. Ще 70 років тому Азовське море й північно-західна частина Чорного моря були одними з найбагатших у світі рибних регіонів, на сьогодні — це зона кризового екологічного стану. На початку 21 ст. у басейні річки Дніпра вилов риби знизився втричі порівняно з періодом до зарегулювання й створення системи водосховищ. Із 74 видів промислових риб, яких добували протягом 1950-х, промислове значення зберегли не більше від 20, причому чисельність популяцій благополучних видів знизилася майже у п’ять разів.

Література

  1. Вернадский В. И. Биосфера. Ленинград : Научное химико-техническое издательство, Научнотехнический отдел ВСНХ, 1926. 158 с.
  2. Одум Е. Экология : в 2 т. / Пер. с англ. Москва : Мир, 1986.
  3. Кучерявий В. П. Екологія. Львів : Світ, 2001. 500 с.
  4. Бойчук Ю. Д., Солошенко Е. М., Бугай О. В. Екологія і охорона навколишнього середовища. Суми : Університетська книга, 2016. 316 с.
  5. Зубко К. Ю. Оцінка наслідків антропогенного впливу на природу і суспільство // Економіка і суспільство. 2017. № 9. С. 826–831.

Автор ВУЕ

С. В. Межжерін


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Межжерін С. В. Антропогенні зміни довкілля // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Антропогенні зміни довкілля (дата звернення: 4.07.2020).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
30.06.2020

Покликання на статтю

Опитування читачів ВУЕОпитування читачів ВУЕ