Інгібітори

Інгібі́тори ( лат. inhibitores від inhibeo — зупиняю, утримую) — речовини, що сповiльнюють або припиняють реакцiї хімiчні; будь-які агенти, що гальмують певний біохімічний або фізико-хімічний процеси, полімеризацію чи поліконденсацію. Інгибітори сповільнюють розвиток та формотворчі процеси у тварин і рослин, хімічні та фізичні процеси у живій і неживій природі.

Характеристика

Інгібітори — речовини, що сповільнюють, гальмують / запобігають одній або кільком хімічним, біологічним чи фізичним реакціям. У біохімії та фармакології інгібітори використовують як речовини, що пригнічують ферменти.

Відіграють значну роль у хімії та технологіях. Наприклад, хінони і деякі інші сполуки реагують з активними радикалами, переводять їх у неактивні, гальмуючи ланцюговий процес.

Ступінь інгібування — зменшення швидкості реакції β_і, який оцінює зміну швидкостей у відсутності (W₀) та з участю інгібітора (W):

β_і = (W₀ — W)/W₀

Інгібітори в мікробіології

У мікробіології термін «інгібітор» використовують для речовин, які пригнічують або затримують ріст бактерій. Живильні середовища можуть містити додані інгібітори, які пригнічують ріст групи бактерій, тоді як інші типи бактерій можна вибірково культивувати. Тому такі культуральні середовища часто є елективними середовищами: наприклад, агар МакКонки (MacConkey) або агар ксилозо-лізіновий із дезоксихолатом (XLD) для виділення та диференціювання грам-негативних ентеробактерій.

Антибіотики або певні барвники (кристалічний фіолетовий чи діамантовий зелений) використовують як інгібітори для пригнічення грам-позитивних бактерій.

Інгібітори також застосовують у сфері мікробіологічного аналізу молока, молочних та інших харчових продуктів тваринного походження. Молоко, яке постачають на переробку, не повинно містити жодних інгібіторів. Це можуть бути антибіотики, консерванти, які пригнічують молочнокислі бактерії так, що переробка на йогурт неможлива. Мікробний скринінг проводять для перевірки наявності інгібіторів у молоці чи інших харчових продуктах.

Інгібітори в медицині

Інгібіторні антитіла, які утворюються проти заміщеного чинника згортання крові VIII (антигемофільний глобулін, F8), є ускладненням гемофілії. Вони знижують ефективність цього чинника, тому часто необхідне заміщення у високих дозах.

Інгібітори в хімії

Застосовують хімічні інгібітори (пасиватори, інгібітори-сповільнювачі, антикаталізатори, негативні каталізатори), зокрема для запобігання окиснювальних змін у їжі (антиоксиданти) або для контролю швидкості полімеризації. У макромолекулярній хімії інгібітори (наприклад, пропадієн) також використовують для зупинки полімеризації та для визначення відносної концентрації активних центрів (місць, де полімеризація протікає динамічно).

Інгiбiтоp ланцюгової реакцiї — речовина, реакцiї якої з активними промiжними частинками (найчастiше радикалами) радикально-ланцюгової реакцiї ведуть до нереактивних продуктiв або радикалів, не здатних вступати в реакцію та викликає обрив ланцюга реакцiї.

У будівництві до штукатурки або бетону додають інгібітори як сповільнювачі, щоб запобігти занадто швидкому схоплюванню будівельних матеріалів.

У нафтохімії інгібітори додають до сирої нафти чи газу природного, щоб запобігти осіданню газогідратів на стінках під час транспортування по трубопроводах, що може призвести до зниження швидкості доставки через підвищений перепад тиску та засмічення трубопроводів і арматури.

Під час гасіння пожежі інгібітори часто використовують як вогнегасний порошок (гетерогенне інгібування), іноді — у формі галонів (гомогенне інгібування). Галони — це похідні метану або етану, які, крім Флуору або Хлору, містять Бром. В електрохімії інгібітори використовують для захисту поверхонь від корозії. Унаслідок адсорбції органічні молекули прикріплюються до поверхні та блокують реакції з навколишнім природнім середовищем.

Інгібітори в техніці

У техніці опалення та кондиціонування повітря, а також у паровій техніці інгібітори додають до контура охолодження та опалення або взагалі до водяного циклу щоб запобігти небажаним реакціям (наприклад, корозії). Однією з добавок є гідразин (N₂H₄), який зв’язує кисень, присутній у воді або вологій парі, і виділяє діоксид азоту (NO₂). Гідразин використовують як кондиціонуючий агент для оброблення живильної води на електростанціях.

Добавка, що додається до багатьох мастильних матеріалів, є так званим інгібітором корозії, завдання якого — захист металевих поверхонь (наприклад, двигунів). Інгібітор корозії — речовина, що гальмує процес корозії за рахунок конкуруючої адсорбції з частинками активаторів і утворення на металевій поверхні захисних адсорбційних або фазових плівок, іноді з бар’єрними властивостями. Інгібітори корозії впливають на кінетику електродних процесів, які протікають під час корозії, а також характеризуються здатністю утворювати на металі оксидні та гідрооксидні плівки і переводити його в пасивний стан.

Розрізняють інгібітори сірководневої корозії, вуглекислотної корозії, систем утилізації стічних вод. Залежно від корозійної активності середовища й умов застосування інгібіторів корозії питома витрата інгібіторів коливається від 10 до 50 кг на 1 млн м³ газу або від 100 до 500 мг/л. При гідравлічному транспортуванні вугілля як інгібітори корозії застосовують гідроксид кальцію (Са(ОН)₂).

У нафтовій і газовій промисловостях інгібітори корозії застосовують для захисту обладнання свердловин, устаткування підготовки нафти і газу, а також на переробних заводах у випадку, коли в продукції містяться корозійно-агресивні компоненти — діоксид вуглецю (СО₂), сірководень (H₂S), органічні кислоти. При цьому використовують високомолекулярні органічні інгібітори, які містять Нітроген, Сульфур чи Оксиген, і розчинні у вуглеводнях, воді або метанолі. У гірництві застосовують для гальмування хімічних реакцій під час здійснення вибухових робіт, бурінні свердловин. При бурінні свердловин інгібування проводять для підвищення стабільності технологічних властивостей бурових розчинів в умовах агресивного впливу на них температури, мінералізованих пластових вод і легко набрякаючи гірських порід, а також для зберігання стійкості стінок свердловин, складених водочутливими глинами. Під час видобування нафти і газу інгібування використовують для уповільнення корозії, гідратоутворення, соле- і парафіновідкладання у свердловині.

Література

Lexikonder Pharmazie / Hrsg. von S. Ebel, H. Roth. Stuttgart : G. Thieme, 1987. 704 p.
Bast E. Mikrobiologische Methoden: Eine Einführung in grundlegende Arbeitstechniken. 2 aufl. Heidelberg; Berlin : Spektrum Akademischer Verlag, 2001. P. 149–150.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Глосарій термінів з хімії / Уклад. Й. Опейда, О. Швайка. Донецьк : Вебер, 2008. 738 с.
Pichhardt Kl. Lebensmittelmikrobiologie Grundlagen für die Praxis. 4 aufl. Berlin : Springer, 2011. 361 p.
Інгібітор // Словник-довідник з екології / Уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. С. 101.
IUPAC. Compendium of Chemical Terminology. Gold Book. Oxford : Blackwell Scientific Publications, 2014. 1670 p.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Інгібітори // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Інгібітори (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.12.2025