Шактизм
Шакти́зм — умовна назва течій індуїзму, що об’єднанні шануванням і поклонінням Шакті — творчій силі, Богині-матері, втіленням жіночого початку. Один із головних напрямів у індуїзмі поряд із вайшнавізмом і шіваїзмом.
Загальна характеристика
Частина дослідників з опертям на археологічні розвідки аргументують, що цей культ сягає доарійської (доведичної) епохи, архаїчних вірувань, прадавнього вшанування Богині-матері та шаманізму.
У шактизмі шакті — космогонічний жіночий початок, глибинна енергія творення, творча сила свідомості. Вона є творцем, «матір’ю світу», тоді як Шіва (у міфах — її божественне подружжя) — лише інструментом для творення, середовищем, у якому воно відбувається. Шакті має величезний діапазон проявів — від вищого духовного первня до персоніфікації в образах Деві, Калі, Дурги, Парваті та ін. іпостасях.
Шакти спираються на авторитетні для них тексти (агами, нігами і тантри), здійснюють езотеричні обряди, пов’язані з практикою йоґи і специфічними психофізичними тренінгами (що суперечить брахманським ритуалам). Метою культової практики вважають зміну свого психофізичного статусу і внутрішню реалізацію божества у собі.
Найважливіші обряди шактів — шанування Шакті в різних образах та її атрибутів, поклоніння гуру, мантра-йоґа, янтар-йоґа тощо.
Шакті має різні прояви, але найшанованішою є група дашамагавідья (10 магавідій); Калі, Тара, Тріпура-Сундарі, Бгуванешварі, Чіннамаста, Бгайраві, Дгумаваті, Багаломукхі, Матангі, Камала.
Шактійські школи традиційно поділяють на два напрями:
- дакшина-марга — шлях «правої руки», або ведична тантра;
- вама-марга — шлях «лівої руки» (характерна практика панчамакра — «п’яти М», або елементів тантричного ритуалу: мадья, мамса, матсья, мудра, майтгуна).
Культ Шакті практикують у Бенгалії, Ассамі, Південній Індії, поширився у Камбоджі, на о. Ява.
Джерела шактизму
Дійшло чимало джерел, що засвідчують існування культу Шакті; перші згадки зафіксовані на девангарі, пракриті, санскриті тощо. Натепер досліджено лише незначну частину пам’яток.
Часом писемну культуру шактизму характеризують як ідентичну за давністю Ведам. Її витоки знаходять у Ріґведі (у тексті Шакті згадана як матір всього живого, втілення сили творіння, подано детальний опис богині світанку Ушас), Атхарваведі, упанішадах, пуранах. Ведичні тексти містять гімни, звернені до різних жіночих божеств [«матері богів» Адіті (букв. — Безмежна), її образ — абстрактний, практично позбавлений антропоморфних ознак, пізніше набуває андрогінного характеру; богині землі Прітхіві, богині Ушас та ін.] з молитвами про дарування родючості землі, приплоду свійській худобі, народження здорових дітей. Крім того, жіночі божества відіграють помітну роль у космогонічних міфах (сюжет про космогонічний союз Прітхіві і Дьяуса як прародителів всього сущого, включно з богами). Якщо патріархальний початок асоціювали з небом, то матріархальний — із землею.
Ідеї, що стали стрижневими у шактизмі й тантрі, містять пізніші літературні й іконографічні пам’ятки, як-от упанішади, епос і пурани. Передумови релігійно-філософської традиції шактизму знаходять у шакті-упанішадах, що славлять велику богиню та описують ритуали. До шакті-упанішад відносять «Деві-упанішади», «Сарасваті-рагасья-упанішади», «Субгаг’я-Лакшмі-упанішади», «Бгавана-упанішади», «Гуг’я-Калі упанішади» тощо. Всі вони підкреслюють верховенство жіночого початку при створенні світу. Тут Шакті — це й ім’я богині і важливий принцип творіння. Вона втілена у різноманітних образах богинь (Сарасваті, Калі, Тріпура); до неї можуть звертатися і як до єдиної сили — Деві. Виділяють і тенденцію об’єднувати всіх богинь ведійського пантеону під ім’ям Шакті. Аби підкреслити верховенство, називають також Магашакті (букв. — Велика сила). Магадеві (Велика богиня), Аді Шакті (Первинна сила), Магарані (Велика володарка), Джагадамба (Мати світу) та ін.
Тут же закладені й основи тантризму, пошуки способів єднання з образом Шакті і божественним Абсолютом у її подобі.
Епос «Магабгарата» містить гімни, присвячені богині Дурзі, «Рамаяна» згадує богинь Сіту, Діті, Адіті, Шачі, Ратрі та ін.
Витоки філософії шактизму знаходять у «Деві-пурані», «Деві-Бгаґавата-пурані», «Падмі-пурані», «Каліка-пурані», що присвячені Шакті, викладають міфологію та ритуали, проводять ідею розмежування чоловічого й жіночого первнів при створенні всесвіту.
Тантризм
Переважно із шактизмом (але частково з шіваїзмом та окремими течіями вішнуїзму) пов’язане таке специфічне явище, як тантризм.
Тантризм — релігійно-філософська езотерична традиція, що спирається на тантри як свої священні тексти. Це — варіант індуїзму, де чільного значення набув аспект жіночої енергії, потенції (шакті) світу й інших богів, джерела будь-якої іншої енергії. Тантри як різновид тексту укладені переважно у жанрі діалогу божественної подружньої пари Шіви й Шакті (Парваті, Дурги). Якщо вчителем є Шіва, тантри мають назву агами, якщо навпаки — нігами.
Філософські погляди тантризму еклектичні, переважають ідеї веданти і санкх’я-йоґи.
Література
- Kumar P. Shakti Cult in Ancient India (With Special Reference to the Puranic Literature). Varanasi : Bharatiya Publishing House, 1974. 325 p.
- Gupta S., Hoens D., Goudriaan T. Hindu Tantrism. Leiden : Brill, 1979. 267 p.
- The Hindu World / Ed. by S. Mittal, G. Thursby. New York; London : Routledge, 2004. 658 p.
- Kinsley D. Hindu Goddesses. Vision of the Divine Feminine in the Hindu Religious Tradition. Delhi : Motilal Banarsidass, 2005. 281 p.
- Dalal R. The Religions of India: A Concise Guide to Nine Major Faiths. New Delhy : Penguin Books India, 2010. 415 p.
- Nicholson А. Unifying Hinduism: Philosophy and Identity in Indian Intellectual History. New York : Columbia University Press, 2013. 380 p.
- Козловський І. А. Індуїзм // Релігієзнавство / Наук. ред. Д. В. Брильов. Київ : Дух і Літера, 2018. С. 115–137.
- Long J. D. Historical Dictionary of Hinduism. Lanham : Rowman & Littlefield Publisher, 2020. 474 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Козловський І. А. Шактизм // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шактизм (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.09.2023
