Абсолют

Абсолют

Абсолю́т (від лат. absolutus — довершений, необмежений, безумовний) — поняття в ідеалістичній філософії, що визначає єдину та досконалу, споконвічну, безкінечну й незмінну першооснову світу, творчу першопричину всього, що існує. Абсолют є результатом узагальнення понять; протиставляється відносному. Абсолют в монотеїстичних релігіях — Бог, в Платона — ідея, в Й.-Ґ. Фіхте — «я», в Ґ. Геґеля — світовий розум (абсолютний дух), в А. Шопенгауера — воля, в А. Берґсона — інтуїція. Діалектичний матеріалізм відкидав уявлення про абсолют як ненаукове.

Література

  1. Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое Богословие / Пер. с фр. Москва : Центр «СЭИ», приложение к журналу «Трибуна», 1991. 288 c.
  2. Стрелкова А. Проблема абсолюту у філософії Нагарджуни // Науковий вісник Чернівецького ун-ту. Серія «Філософія». 2013. Вип. 646–647. С. 151–156.

Автор ВУЕ