Атхарваведа
Атхарваве́да (санскр. अथर्ववेद — веда Атхарванів, веда заклинань) — одна з 4-х ведійських (див. Веди) сангіт, частина корпусу священних текстів, що належать до одкровення індуїзму (шруті).
Хронологія
Датують початком 1 тис. до н. е. Атхарваведа склалася пізніше за Ріґведу й Самаведу, проте питання її хронології відносно Яджурведи залишається нерозв’язаним. Досить пізно була включена до канону ведійських текстів. Закони Ману («Ману-смриті»), укладання яких було завершене у перші століття н. е., згадують лише 3 веди: Ріґведу, Самаведу та Яджурведу. Ці веди об’єднували під назвою «траї відья» (санскрит त्रयी विद्या — потрійне знання). Деякі брагмáни дотепер не вважають Атхарваведу «справжньою» ведою.
Структура
Складається з 20 книг, що містять бл. 6000 або бл. 6500 віршів (залежно від редакції веди, яких збереглося дві).
Первісна назва веди — «Атхарва» або «Атхарванґіраса» [Атхарван та Анґірас — імена двох міфічних риші (санскр. ऋषि — віщун, мудрець), засновників родів Атхарванів та Анґірасів].
Заклинання Атхарваведи, спрямовані на досягнення добрих задумів (аналог «білої» магії), традиція приписує Атхарванам (названі «атхарванами»), а спрямовані на злі цілі («чорна» магія) — Анґірасам (названі «анґірасами»).
Зміст
З огляду на зміст, Атхарваведа є найменш залежною від Ріґведи (у порівнянні з Самаведою та Яджурведою).
Зміст Атхарваведи складають замовляння проти хвороб, демонів і чаклунів, що їх викликають; проти ворогів, отруйних змій та всіляких небезпек; замовляння на народження гарних нащадків, досягнення добробуту, влади, тривалого життя, щастя у шлюбі; любовні замовляння тощо.
Атхарваведа містить також світоспоглядальні й космогонічні гімни (можливо, також підпорядковані магічним цілям), у яких розвинуто ідею універсального начала, що лежить в основі всіх явищ.
На відміну від Ріґведи, гімни якої переважно є високою релігійною поезією, спрямованою на уславлення божеств, від волі яких залежить доля людини, в Атхарваведі магічний елемент майже цілком витісняє релігійний, а згадані божества підвладні заклинателю, який володіє магічною технікою. Якщо гімни Ріґведи здебільшого пов’язані зі складними ритуалами, що вимагали участі багатьох жерців і мали характер колективних свят, то ритуали Атхарваведи — переважно домашні обряди, здійснювані біля родинного вогнища.
Традиція співвіднесла Атхарваведу з функціями домашнього (сімейного) жерця пурогіти, а згодом — жерця-брагмана, котрий керував жертвоприношенням і виправляв допущені під час нього помилки за допомогою заклинань веди.
Значення
Атхарваведа унікальна тим, що значно більшою мірою, ніж решта самгіт, увібрала в себе народні вірування арійського (див. Арії) та доарійського населення Індії, стала багатим джерелом вивчення побуту, потреб, світогляду давньоіндійського суспільства.
В Атхарваведі закладені витоки індійської медицини, психології, астрономії.
Джерела
Англ. перекл. —
- Atharva-Veda Saṁhitā. Sanskrit Text, English Translation, Notes & Index of Verses according to the Translation of W.D. Whitney and Bhāṣya of Sāyaṇācārya [including 20th Kāṇḍa] : in 3 vol. / Ed. by K. L. Joshi. Delhi : Parimal Publications, 2000. Vol. I: Kāṇḍas 1–6. 670 p.; Vol. II: Kāṇḍas 7–13. 606 p.; Vol. III: Kāṇḍas 14–20. 719 p.
Рос. перекл. —
- Атхарваведа (Шаунака) / Пер. Т. Я. Елизаренковой : в 3-х т. Москва : «Восточная литература» РАН, 2005–2010. Т. 1: Книги I–VII. 2005. 573 с.; Т. 2: Книги VIII–XII. 2007. 293 с.; Т. 3: Книги XIII–XIX. 2010. 231 c.
Укр. перекл. —
- Голоси Стародавньої Індії: Антологія давньоіндійської літератури / Пер. із санскр. П. Ріттер. Київ : Дніпро, 1982. 351 с.
Література
- Bloomfield M. The Atharvaveda. Strassburg : Verlag von Karl J. Trübner, 1899. 136 p.
- Karambelkar V. W. The Atharvavedic Civilization: Its Place in the Indo-Aryan Culture. Nagpur : Nagpur University, 1959. 315 p.
- Parpola A. The Roots of Hinduism: The Early Aryans and the Indus Civilization. Oxford: Oxford University Press, 2015. 363 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Луцишина О. А. Атхарваведа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атхарваведа (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.09.2020
