Ассам

Герб

Ассáм (асс. অসম) — штат, адміністративно-територіальна одиниця Індії.

Ассам (অসম)

Тип штат
Адміністративний центр Діспур
Країна Індія
Площа (кв. км) 78.4
Чисельність населення (тис.осіб) 31205
Густота населення (осіб на кв.км) 398
Найбільші міста Гувахаті
Адміністративні кордони Аруначал-Прадеш, Нагаленд, Маніпур, Мегхалая, Тріпура, Мізорам, Західний Бенгал
Міжнародні кордони Бангладеш

Географічне положення

Ассам входить до групи північно-східних штатів Індії, що відокремлені від основної території країни й з’єднані з нею вузькою смугою — Коридором Силігурі. Розташований уздовж долин річок Брахмапутри й Барака на південь від Східних Гімалаїв.

Межує на півночі з Бутаном і штатом Аруначал-Прадеш, на сході — зі штатами Нагаленд і Маніпур, на півдні — з Бангладеш і штатами Мегхалая, Тріпура, Мізорам, на заході — зі штатом Західний Бенгал.

Адміністративний поділ

Адміністрація штату в м. Діспур

Включає 33 округи, розділені на 80 адміністративних підрозділів. Власні системи управління мають автономії Карбі Англонг, Діма-Хасао, Територіальна область Бодоленд (4 округи), метрополія Гувахаті.

Адміністративний центр — м. Діспур.

Територія — 78,4 км².

Історична довідка

Знахідки археологів свідчать про те, що поселення людей існували на землях Ассаму за часів кам’яної доби.

У 4–12 ст. на території Ассаму і прилеглих земель була держава Камарупа, що володіла частиною Бангладеш і Бутану. Серед держав після розпаду Камарупи домінувала Камата, пізніше — Агом, царі якого вважали себе правонаступниками Камарупи. Династія Агом була заснована вихідцями з території сучасної провінції Юньнань у Китаї після військового вторгнення в 13 ст.

Ассам став частиною Британської імперії внаслідок першої англо-бірманської війни (1824–1826; див. Англо-бірманські війни). До 1905 — у складі Бенгальського президентства, до 1912 — великого штату «Бенгалія і Ассам», який охоплював Бангладеш, Західний Бенгал та Північно-Східну Індію.

1912 утворено провінцію Ассам з адміністративним центром у м. Шиллонгу.

Коли Індія здобула незалежність (1947), Ассам став великим єдиним штатом, що об’єднав північно-східні регіони держави. Він виявився нестабільним утворенням, у якому постійно діяли численні угруповання етнічних меншин, національно-визвольні чи сепаратистські рухи за національну автономію і самовизначення.

З поступовим зростанням сепаратизму Ассам почав розпадатися. Станом на 2017 територію колишнього Ассаму та залежних від нього держав займають «сім сестер» — штати Ассам, Маніпур, Тріпура, Мізорам, Мегхалая, Нагаленд та Аруначал-Прадеш.

Попри утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, сепаратизм наприкінці 1970-х в Ассамі посилився й набув форми військової боротьби. Збільшилася активність Об’єднаного фронту звільнення Ассаму, що веде боротьбу за створення незалежної держави Ахом. На території штату діє Національно-демократичний фронт Бодоленду.

З 1990 індійська армія намагалася зупинити сепаратизм військовими операціями, проте конфлікт затягнувся на роки. Бодоленд зміг добитися автономії 2003, сформувавши особливу національну автономію у складі Ассаму.

Природа

Рельєф і корисні копалини

Ассам розташований на східному кордоні Індостанської плити, у місці її прогину під Євразійську плиту. Займає Північні Гімалаї, Північну рівнину (рівнину Брахмапутра). На території штату виділяють низку вершин заввишки понад 1 500 м.

Є родовища нафти, газу й вугілля, а також поклади кварциту, силіманіту, каолініту, глини, польового шпату.

Ґрунти

Поширені продуктивні алювіальні ґрунти, а також латеритні, піщані та інші ґрунти.

Річки

Головна річка штату — Брахмапутра — протікає зі сходу на захід, разом із притоками формує долину шириною 80–100 км і довжиною 1 000 км. Режими річки та її приток визначаються частими катастрофічними повенями, спричиненими весняним таненням снігів у Гімалаях, мусонними дощами й періодичними землетрусами. Територією Ассаму також протікає р. Барак, формуючи долину 40–50 км завширшки.

Клімат

Клімат тропічний та субтропічний мусонний, характеризується частими зливами й високою вологістю повітря.

Середня температура січня — +16 °С, липня — +28 °С.

Середньорічна кількість опадів — від 1 800 мм до 3 500 мм у різних регіонах Ассаму. Найбільш інтенсивні дощі в червні — липні.

Рослинний і тваринний світ

Біорізноманіття штату є одним із найбагатших у світі. Екосистеми представлені тропічними дощовими, напівлистопадними й листопадними лісами, зокрема саловими, заплавними луками, бамбуковими садами й численними водно-болотними угіддями.

У штаті є п’ять національних парків: Дібру-Сайхова, Намері, Оранг, Казіранга та Манас (два останніх із переліку є об’єктами всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, обидва — з 1985).

Основні загрози та ризики у сфері природокористування

Негативні явища спричинені екстенсивною господарською діяльністю населення. Загрози й ризики здебільшого пов’язані з вирубкою лісів.

Населення

Загальна кількість населення (2011, перепис) — 31 млн 205 тис. осіб, густота — 398 осіб на км².

У штаті проживає понад 115 етнічних груп: тибетсько-бірманські, тайські та австроазійські (мон-кхмерські) племена. Важкодоступні райони населяють корінні народи, до яких належать ассамські брахмани, ассамські сикхи, кох райбонгші, ахом, бодо, мішінги, рабха, карбі, кукі, мейтхеї, кхасі, чутіс, калітас, тіва, чайні племена, різноманітні тайські групи.

Склад населення за релігійними групами (2011, перепис): індуїсти (61,4 %), мусульмани (34,2 %), християни (3,7 %) та інші.

За віковими групами: до 17 років — 39 % осіб, 18–65 років — 57 %, 65 років і більше — 4 %.

За мовними групами: ассамська мова (46,8 %), бенгальська (28,2 %), бодо (4,5 %), гінді (3,2 %). Офіційна мова штату — ассамська.

За статевими групами: чоловіки (51 %), жінки (49 %).

Населення зростає (1991 становило 22 млн осіб), зокрема за рахунок мігрантів із Непалу, Західного Бенгалу, Бангладеш.

Рівень урбанізації (2011, перепис) — 14 %. Найбільші міста: Гувахаті (957 тис. осіб), Сілчар (172 тис. осіб), Дібругарх (139 тис. осіб), Нагаон (117 тис. осіб).

Господарство

Промисловість

Ассам є одним із найменш розвинених штатів Індії, його внутрішній валовий продукт (ВВП) становить 1,8 % національного. На 2016 рівень ВВП на душу населення (966 доларів США) нижчий за середній в Індії (1 709 доларів США). Частка людей, що живуть за межею бідності, — 32 % (2014, оцінка). Загальний рівень безробіття на 2014 — 13,4 %.

У промисловості широко використовують власні поклади нафти, вугілля, природного газу й вапняку. Запаси нафти становлять 1,3 млрд т, природного газу — 156 млрд м3 (2014, оцінка). 15 % сирої нафти країни видобувається в Ассамі. Є 4 нафтопереробні заводи. Видобуток природного газу — 50 % від загального обсягу в Індії на суші. Вугілля (запаси — 300 млн т) використовують на місцевому рівні. Запаси вапняку — 700 млн т.

Здійснюється виробництво хімічних добрив. Розвинені нафтохімічна, паперова галузі промисловості. Працюють цукрові та цементні заводи.

Сільське господарство

Економіка штату є аграрною. Чай, джут і рис — важливі джерела експорту. На плантаціях в Ассамі вирощують понад 50 % чаю країни (15 % світового виробництва). Інші культури — олійні, бобові, кукурудза, цукрова тростина, рапс, гірчиця, картопля, фрукти. Штат є провідним виробником шовку.

Лісове господарство пов’язане із запасами салових та інших тропічних листяних порід дерев. Важливе значення для господарства мають бамбук і шелак.

Розвивається тваринництво, зокрема молочне.

Сфера послуг

В Ассамі функціонують готелі, ресторани.

Надаються послуги, пов’язані з ремонтом, зв’язком, страхуванням і нерухомістю. Значна частина населення займається торгівлею.

Розвивається туризм.

Транспорт

Найдовший залізнично-автомобільний міст Індії через р. Брахмапутра

Діє міжнародний аеропорт Гувахаті (загальна кількість пасажирів на 2018 — 4,3 млн осіб), розташований за 28 км від м. Діспура. Серед міст із повітряним сполученням також Дібругарх, Джоргат, Тезпур і Сілчар.

Річки Брахмапутра й Барак є основними водними каналами штату, здійснюється поромне сполучення, вантажні перевезення.

2018 відкрито найдовший у країні залізнично-автомобільний міст Богібіл через р. Брахмапутру (довжина — 4,94 км).

Функціонує залізниця.

Є автомобільне й автобусне сполучення.

Наука, освіта, культура

Наука та освіта

Рівень грамотності населення — 72 % (2011, перепис).

Середня освіта є безкоштовною та обов’язковою для дітей віком 6–12 років.

Функціонує низка державних і приватних університетів, 590 спеціалізованих коледжів мистецтв, наук, медицини, комерції, права, санскриту та арабської мови. Серед закладів вищої освіти — Університет Ассаму (м. Сілчар), Університет Тезпура (обидва засновані 1994; м. Тезпур) та інші. Державні університети й коледжі розташовані в містах Гувахаті, Джоргаті, Дібругарху, Тезпурі та Сілчарі.

Культура та мистецтво

Храм Камакх’я у м. Гувахаті

З давніх часів історичний та культурний розвиток місцевого населення здійснювався автономно від провідних осередків індійської культури.

Тибетсько-бірманські, австроазійські, тайські народи Ассаму при створенні єдиної державності пережили тривалий період індуїзації та санскритизації.

На формування сучасної культури штату вплинули також події британського правління. Досі є народи, що підтримують племінний спосіб життя. Щороку різні племена влаштовують сезонні святкування та фестивалі, що суттєво відрізняються від індійських свят. Ассамська культура вважається однією з найбагатших культурних систем світу.

Функціонує понад 30 пересувних театрів, низка танцювальних і музичних колективів.

Штат має давні традиції образотворчого мистецтва.

Серед музеїв — Державний музей Ассаму (заснований 1940), Регіональний музей науки (заснований 1994), Культурний центр Шріманта Калакшетра (заснований 1998; усі — у м. Гувахаті) та інші.

Спорт

Найпопулярніші види спорту — крикет і футбол.

Асоціація крикету Ассаму була заснована 1948.

Ассамська футбольна асоціація заснована 1951, але у футбол грали ще до здобуття Індією незалежності.

Всеассамська шахова асоціація заснована 1960.

У м. Гувахаті є Крикетний стадіон імені доктора Бхупена Хазаріка (відкритий 2012), де відбуваються міжнародні матчі. Є стадіони імені І. Ганді на 25 тис. глядачів (відкритий 2007), імені Неру на 15 тис. глядачів (відкритий 1962; обидва — у м. Гувахаті), Джорхат на 25 тис. глядачів (відкритий 1950; м. Джорхат) та інші.

2016 на території штату відбувалися 12 Південноазійські ігри, у яких представники 8 країн змагалися у 22 видах спорту.

Література

  1. Hazarika S. Strangers of the Mist: Tales of War and Peace from India's Northeast. New Delhi; New York : Penguin Books, 2011. 388 p.
  2. Deka R., Mahanta C., Pathak H. et al. Trends and Fluctuations of Rainfall Regime in the Brahmaputra and Barak Basins of Assam, India // Theoretical and Applied Climatology. 2013. Vol. 114. Is. 1–2. P. 61–71.
  3. Singh R. L. India: A Regional Geography. New Delhi : Anmol Publications, 2013. 264 p.
  4. Assam Vision 2030 Document — A Review by Development Alternatives. [W. p.] : Development Alternatives, 2016. 15 p. URL: https://www.devalt.org/Pdf/L2_SixThemePdfs/Assam%20Vision%202030%20Review.pdf?Tid=425
  5. Statistical Handbook 2015 Assam. Guwahati : Government of Assam, 2016. 482 p.
  6. Spate O. H., Learmonth A. T. India and Pakistan: A General and Regional Geography. London : Routledge, 2018. 910 p.

Автор ВУЕ

О. Л. Дронова


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Дронова О. Л. Ассам // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Ассам (дата звернення: 28.09.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
29.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ