Чернелицький замок
Чернели́цький за́мок — комплекс оборонних споруд, архітектурна пам'ятка національного значення, селище Чернелиця Коломийського району Івано-Франківської області, Україна.
Руїни мурованого замку містяться на скелястому правобережжі р. Дністра, на східній околиці колишнього містечка над струмком. З огляду на гористий рельєф місце розташування замку з усіх боків, окрім східного, є неприступним.
Історична довідка
Чотирикутний у плані замок бастіонної (див. Бастіон) системи власниця Я. Белжецька з Язловецьких (друга половина 16 — перша половина 17 ст.; тепер Україна) почала будувати на початку 17 ст. (орієнтовно 1607). Після смерті засновниці замок, імовірно в недобудованому стані, перейшов у власність сім’ї Станіславських, а від них — до князя М. Г. Чарторийського (1621–1692; тепер Україна), воєводи брацлавського. Під час Хмельниччини 1648–1650 замок зазнав руйнувань. Його відбудував М. Г. Чарторийський 1650–1659, перетворивши на важливий опорний пункт у системі оборони Покуття. 1672 і 1676 замок двічі здобувало й руйнувало військо Османської імперії. Під час воєнних походів короля Речі Посполитої Яна ІІІ Собеського до Молдавського князівства 1685–1691 відбудований замок був місцем зберігання провіанту й фуражу. Тут неодноразово зупинявся Ян ІІІ Собеський. Після завершення воєнних дій у замку мешкали послідовно пани Галецькі, Потоцькі, Стадницькі, Ценські або їхні орендарі. 1892 тодішній власник С. Мосберг (19–20 ст.; тепер Україна), котрий мешкав у замку, захотів його перебудувати на комфортабельне житло. Проте розпорядженням Городенківського староства це було заборонено «під загрозою кари», задля збереження пам’ятки старовини. Останні власники покинули замок напризволяще внаслідок окупації краю Червоною армією у вересні 1939. Від 1963 замок є пам’яткою архітектури та містобудування республіканського (тепер національного) значення, проте перебуває в руїнах.
Характеристика
Квадратну в плані територію по периметру оточено оборонними мурами завтовшки близько 2 м і заввишки понад 6 м. На чотирьох кутах влаштовано чотири наріжні бастіони. В’їзна квадратна у плані двоярусна башта стоїть посеред західного муру. Архітектурні прийоми і скульптурний декор башти характерні для маньєризму. Вона має арковий (див. Арка) проїзд, оформлений з дворового та напільного боків білокам’яними порталами, над якими на обох фасадах вміщено різьблені з каменю герби. З напільного боку це герб «Погоня», з дворового — герб «Пилява» з літерами E.S.X.C.W.B., що означають Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина Брацлавська (вона була другою дружиною князя М. Г. Чарторийського). До надбрамної башти з обох боків прилягають руїни двох симетричних одноповерхових корпусів. Ще один корпус, перпендикулярний до прибрамних, не збережено. На замковому дворі помітні залишки інших споруд, які потребують дослідження і консервації.
Значення
Замок у Чернелиці належить до визначних пізньоренесансних пам'яток Галичини, представляючи архітектурний тип регулярного чотирибастіонного укріплення.
Література
- Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Історичні мандрівки. 2-ге вид., випр. та допов. Львів : Центр Європи, 2005. 219 с.
- Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 521–522.
- Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 113.
- Нагірний В. Початок та основні етапи будівництва Чернелицького замку // Пам’ятки України: історія та культура. 2015. № 7–9 (215–217). С. 32–37.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Чернелицький замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Чернелицький замок (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.04.2025
