Хвостаті

Хвоста́ті (Caudata; Urodela) — ряд класу земноводних, що об’єднує саламандр і тритонів.

Таксономія і характеристика

Загалом налічує близько 740 видів; в Україні — 7 видів родини саламандрові, що поширені переважно на Заході України.

Найтиповіші хвостаті — чотириногі хребетні тварини з вологою шкірою завдовжки близько 10–15 см, деякі наземні саламандри — 4–35 см, а велетенська саламандра японська (Andrias japonicus) — понад 1,5 м. Повністю водні хвостаті земноводні більші за розмірами, ніж наземні, і досягають 1,5 м. Тулуб короткий, хвіст зазвичай такої ж довжини.

Деякі саламандри зберігають зябра протягом усього життя, інші — втрачають, але зберігають дихальні отвори або зяброву щілину. Є види з повним метаморфозом, внаслідок якого зникають як зябра, так і зяброві щілини. У деяких видів повністю відсутня стадія водної личинки і розвиваються вони завдяки живородінню.

Багато водних видів за формою тіла подібні до своїх наземних родичів. Але у водних видів родів сирен (Siren) і карликовий сирен (Pseudobranchus) з родини сиренові (Sirenidae) відсутні задні кінцівки, амфіума (Amphiuma) має надзвичайно витягнуте тіло, короткий хвіст і мініатюрні ноги; види кількох інших родів із родини безлегеневих саламадр (Haideotriton, Typhlomolge) або роду протей (Proteus) з родини протеїв (Proteidae), що мешкають у печерах, сліпі і майже не мають пігментованих ділянок тіла.

Шкіра гладка, волога, складається з кількох шарів епідермісу і досить товстої дерми, що містить слизові й отруйні залози, а також пігментні клітини. Шкіра має особливу судинну структуру, а її головною функцією є дихальна. Отрута деяких видів містить одні з найшкідливіших токсинів. Язик містить багато залоз, що виділяють слиз.

У примітивних видів, що входять до підряду Cryptobranchoidea, запліднення зовнішнє. У всіх інших хвостатих амфібій внутрішнє запліднення і складніша поведінка залицяння, що відрізняється на рівні видів. Кількість яєць, які продукують самиці, варіює і корелює з розміром дорослої особини. Водні види відкладають до 400 яєць, наземні — лише 5–6.

Стадії розвитку

У більшості хвостатих стадія водної личинки триває від кількох днів до кількох років. Короткий період метаморфозу здебільшого відбувається до початку наземної фази життєвого циклу. Особина одразу після метаморфозу дуже мала, статева зрілість настає за кілька років. У деяких видів саламандр метаморфоз відсутній і вони зберігають більшість ознак личинки. Також є види, у особин або в популяціях яких іноді метаморфоз може не відбуватися взагалі, а розмножуються вони за допомогою неотенії. Є види з частковим метаморфозом, за якого доросла особина зберігає ознаки личинки або молоді (див. Педоморфоз). Останні стадії метаморфозу регулюють гормони щитоподібної залози й гіпофізу. Унаслідок метаморфозу у хвостатих відбуваються такі зміни: втрата зябер, закриття зябрових щілин, поява подушечки язика, реорганізація зябрового скелету та м’язів для формування механічної системи висовування–втягування язика, збільшення рота й очей, розвиток повік, серйозні перетворення в структурі черепа й шкіри.

Спосіб життя

Хвостаті ведуть переважно нічний спосіб життя. Активність сезонна. Більшість часу до сезону розмноження тварини перебувають під землею, виходять зі схованок увечері, за сприятливих умов (належної вологості й температури повітря). Денним притулком для тварин зазвичай слугують лежачі стовбури дерев, скелі, тріщини в ґрунті, верхній шар опаду, сміття.

Поширення та екологія

Більшість видів ряду мешкають у вологих місцях на суші, розмножуються виключно у воді. Деякі види повністю наземні. Поширені на всіх континентах, крім Антарктиди, види 9 з 10 родин майже повністю трапляються в північних регіонах, поза межами тропіків, здебільшого у вологих лісових біотопах.

Значення та охорона

Хвостаті — важливі складники північних помірних і деяких тропічних екосистем, де локально численні і відіграють важливу роль у ланцюгах живлення. Хвостатих амфібій часто використовують у наукових дослідженнях у галузі ембріології, біології розвитку, фізіології, анатомії, біохімії, генетики тощо.

Багато видів хвостатих є рідкісними, перебувають під загрозою зникнення і занесені до численних національних, локальних та міжнародних охоронних списків. Шість видів фауни України включені до Червоної книги України.

Найбільш значущими негативними чинниками, які спричиняють скорочення чисельності, зникнення популяцій і видів хвостатих земноводних є забруднення і зникнення нерестових водойм; розповсюдження інвазійних (див. Інвазія) адвентивних видів хижаків і патогенів; глобальні клімату зміни; фрагментація, трансформація або повне знищення оселищ; навмисне або ненавмисне знищення людиною чи домашніми тваринами, а також браконьєрство.

Додатково

Самець відкладає 1 або багато сперматофорів на землі чи іншій поверхні. Вони складаються з драглистої основи, яку виробляють клоакальні залози, і так званого ковпачка сперми на кінчику. Самиця самостійно або за допомогою самця знаходить сперматофор і забирає сперму в свою клоаку. Яйця відкладають у струмках або ставках, часто на мілині біля берега, у великій кількості. Багато хвостатих земноводних відкладають яйця по одному, представники родини Plethodontidae — зазвичай купками в наземних місцях, наприклад, під різними об’єктами, які є на поверхні, в гнилих колодах або під землею. Деякі види відкладають яйця в дуплах дерев, а тропічні — у рослинах родини бромелієві, листки яких розташовані так, що здатні утримувати воду і забезпечувати необхідне вологе середовище проживання. Часто самиця залишається з яйцями на період від кількох тижнів до кількох місяців, поки з них не вилупиться потомство.

Література

1. Писанец Е. М. Фауна амфибий Украины: вопросы разнообразия и таксономии. Сообщение 1. Хвостатые амфибии (Caudata) // Збірник праць Зоологічного музею. 2005. Вип. 37. С. 85–99.
2. Dubois A., Raffaëlli J. A New Ergotaxonomy of the Order Urodela Duméril, 1805 (Amphibia, Batrachia), with Comments on the Use of the Formula «New Taxon» to Designate New Nomina // Alytes. 2012. № 3563 (1). P. 65–68.
3. Wake D. B. Taxonomy of Salamanders of the Family Plethodontidae (Amphibia: Caudata) // Zootaxa. 2012. № 3484 (1). P. 75–82.
4. Salamander A. T. E. T. Caudata—Salamanders // Herpetological Review. 2014. № 45 (4). P. 650; 675.
5. Różański J. J., Żuwała K. D. Morphology of Gustatory Organs of a Crocodile Newt (genus Tylototriton) // Zoologischer Anzeiger. 2024. № 308. P. 14–24.

Автор

О. Ю. Марущак, О. Д. Некрасова

Покликання на цю статтю: Марущак О. Ю., Некрасова О. Д. Хвостаті // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Хвостаті (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 12.02.2024