Браконьєрство

Браконьє́рство (від франц. фр. braconnier — браконьєр) — незаконне добування, знищення або пошкодження об’єктів тваринного і рослинного світу, порушення правил мисливства, рибальства та інших видів спеціального використання біологічних природних ресурсів.

Зміст

1 Характеристика
2 Нормативно-правове регулювання
3 Джерела
4 Автор ВУЕ

Характеристика

Є екологічним правопорушенням (проступком або злочином), що завдає непоправної шкоди біорізноманіттю, призводить до виснаження екосистем та зникнення рідкісних видів флори і фауни. До браконьєрства належать: полювання без належного дозволу (ліцензії), у заборонений час чи забороненими знаряддями; масове незаконне збирання рідкісних та занесених до Червоної книги України рослин (зокрема первоцвітів); незаконне вирубування лісу; промисловий вилов риби із застосуванням вибухових речовин, отрут чи електровудок.

Нормативно-правове регулювання

Як самостійний юридичний термін браконьєрство в чинному законодавстві України не визначене (трапляється переважно в назвах окремих актах законодавства). Натомість застосовуються конкретні правові дефініції: незаконне полювання, незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, незаконна порубка лісу тощо.

Нормативно-правова база становить основу екологічного та мисливського законодавства держави; регулює правила використання, охорони та відтворення флори і фауни; забезпечує баланс між веденням мисливського господарства та збереженням біорізноманіття.

До ключових нормативно-правових актів України належать закони:

«Про тваринний світ» — визначає загальні правові та економічні засади охорони, використання та відтворення фауни;
«Про мисливське господарство та полювання» — основний профільний закон, який детально регламентує правовідносини в галузі мисливства;
«Про захист тварин від жорстокого поводження» — забороняє знущання та встановлює гуманні вимоги до утримання, транспортування й захисту диких і свійських тварин.

Специфічні питання мисливства, правила видання дозволів та управління мисливськими угіддями регулюють інші нормативні акти.

Законодавство чітко розмежовує правила користування (встановлення лімітів і норм добування дичини), заходи охорони (статус рідкісних та зникаючих видів) і ступінь юридичної відповідальності порушників (від штрафів до конфіскації знарядь та позбавлення волі).

Відповідальність за ці правопорушення регулюють Кодекс України про адміністративні правопорушення і Кримінальний кодекс України (зокрема, за незаконне полювання чи знищення видів, занесених до Червоної книги України).

Джерела

Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон Української РСР № 8073-X від 07.12.1984. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10
Про мисливське господарство та полювання : Закон України № 1478-III від 22.02.2000 // Відомості Верховної Ради України. 2000. № 18. Ст. 132. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1478-14
Кримінальний кодекс України : Закон України № 2341-III від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст. 131. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14
Про тваринний світ : Закон України № 2894-III від 13.12.2001 // Відомості Верховної Ради України. 2002. № 14. Ст. 97. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2894-14
Про захист тварин від жорстокого поводження : Закон України № 3447-IV від 21.02.2006 // Відомості Верховної Ради України. 2006. № 27. Ст. 230. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3447-15