Тель Хацор

Тель Хацор (фото Національний парк Тель Хацор)

Тель Хацо́р (іврит חצור תל, від חצר — почати групувати або збирати) — біблійний пагорб (тель) на території стародавнього міста, археологічна пам’ятка Ізраїлю (Верхня Галілея), розташована на північ від Галілейського моря. Складник пам’ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Біблійні городища — Беер-Шева, Мегіддо, Хацор» (з 2005; № 1108).

Зміст

1 Історична довідка
- 1.1 Археологічні дослідження
2 Характеристика
3 Значення
4 Додатково
5 Джерело
6 Література
7 Автор ВУЕ

Історична довідка

Заселення території розпочалося в 3 тис. до н. е.

Хацор згадано в єгипетських текстах проклять (2-га пол. 19 ст. до н. е.). Приблизно від середини 18 ст. до н. е. до 9 ст. до н. е. це найбільш укріплене та важливе місто в зоні «Родючого півмісяця» (район на Близькому Сході, простягається від Ірану до Східного Середземномор’я, де зародилися перші цивілізації).

Від 1750 до н. е. межі поселення розширилися, що призвело до будівництва укріплень та нових споруд у Нижньому місті.

Торгувало з Вавилоном і Сирією, імпортувало олово для виробництва бронзи.

Хацор досяг розквіту в 14 ст. до н. е., але був знищений пожежею в 13 ст. до н. е. Тривалий час заселеним було лише Верхнє місто.

У 10 ст. до н. е. місто відбудували. Під час бойових дій проти царів Ассирії зазнавало руйнувань. 732 до н. е. ассирійський цар Тіглатпаласар ІІІ (правив 745–727 до н. е.) завоював та спалив місто.

Археологічні дослідження

Уперше Хацор ідентифіковано 1875.

У 1920-х археолог Дж. Гарстанг (1876; Велика Британія — 1956; Ліван) провів перші зондування.

1955–1958 тривала експедиція під керівництвом археолога І. Ядіна (1917–1984; Ізраїль) для Єврейського університету в Єрусалимі. Знахідки зберігають в Археологічному музеї Хацора (кібуц Аелет Ха-Шахар).

1990 відновлено розкопки для Єврейського університету в Єрусалимі та Мадридського університету Комплутенсе.

Характеристика

Площа Хацора становить 0,81 км². Складається із верхньої частини кургану (Верхнього міста), що займає 1/8 цієї площі; і Нижнього — розташованого на північ від Верхнього міста.

Споруди, залишки яких збереглися:

Ворота Соломона з шістьма кімнатами та двома вежами (10 ст. до н. е.), подібні до воріт у Мегіддо. На південь розташовувався міський мур.
Залишки ханаанського палацу (14–13 ст. до н. е.), на вході до якого стояли великі базальтові колони.
Система водопостачання періоду царя Ахави (правив 869–850), яку споруджено з великих тесаних блоків. Завдяки їй місцеві жителі були забезпечені водою навіть у посуху.
Ізраїльська фортеця та вівтар. Велику фортецю датують періодом царя Ахави, але будівництво продовжувалося і пізніше;
житловий будинок 8 ст. до н. е., який перенесли в іншу частину міста (для продовження археологічних розкопок);
сходи між Верхнім та Нижнім містом.

Значення

Беер Шева, Мегіддо, Хацор є репрезентативними курганами із 200 тель в Ізраїлі. Пов’язані з подіями, які описано в Біблії.

Додатково

Під час розкопок у Хацорі знайдено клинописні таблички (див. Клинопис).

Джерело

Biblical Tels — Megiddo, Hazor, Beer Sheba // UNESCO World Heritage Convention. URL: https://whc.unesco.org/en/list/1108/

Література

Ben-Tor A. Hazor: Canaanite Metropolis, Israelite City. Jerusalem : Israel Exploration Society, 2016. 232 p.
Tel Hazor National Park // National Parks and Nature Reserves — Map. URL: https://en.parks.org.il/reserve-park/tel-hazor-national-park/