Відстійник

Відсті́йник — штучний резервуар або водойма для виділення з шахтних, кар’єрних і виробничих стічних вод завислих домішок, осадження їх у разі невеликої швидкості потоку, а також для очищення стічних вод за допомогою реагентів; часто — техногенне родовище корисних копалин.

Характеристика

У гірничій практиці для остаточного очищення вод, які скидаються шахтами, кар'єрами, збагачувальними фабриками, застосовують ставок-відстійник і резервуар.

Ставок-відстійник до 0,3 км² (у середньому 0,13 км²) розміщують у залежності від рельєфу місцевості: на пологих майданчиках, узгір’ях, у балках. Іноді він може обслуговувати декілька шахт (кар’єрів). Відстояну воду зі ставка зливають через спеціальний поріг. Воду зі ставка-відстійника відводять до стаціонарних насосних станцій і відкачують споживачам або в річки. Іноді перекачку води зі ставка-відстійника здійснюють плавучими насосними станціями, змонтованими на понтонах.

За видом резервуарів відстійники поділяють на нетипові і типові. Нетипові — це ємності різних розмірів і форми (зазвичай прямокутної) на поверхні землі. Після заповнення до граничної висоти прояснену (відстояну) воду відкачують насосами.

Типові поділяють на:

• радіальні відстійники — круглі резервуари діаметром до 100 м з конічним днищем;
• вертикальні відстійники — круглі (діаметром 5–10 м і висотою циліндричної частини до 7 м) або квадратні в плані резервуари (14 х 14 м) з конічним днищем (нахил стінок 50–70 ⁰);
• горизонтальні відстійники — довгасті по ходу руху води резервуари.
• Пірамідальні відстійники — поздовжні резервуари, утворені рядом залізобетонних ємностей пірамідальної форми з вивантажувальними пристроями (затворами) для осаду в нижній (звуженій) частині.

У вертикальному відстійнику очищена вода рухається знизу вгору і після відстоювання зливається в кільцевий жолоб; твердий компонент осаджується в конічні частини відстійника. У горизонтальному — відстояна вода надходить через розподільчий лоток і дірчасту перегородку в робочу частину відстійника. Для видалення осаду вздовж робочих коридорів по грязьовому приямку укладають перфоровані труби, з яких осад видавлюється під дією тиску води. Прояснена вода збирається лотком або перфорованою трубою. Для інтенсифікації процесу осадження у відстійниках застосовують коагулянти і флокулянти (сірчанокислий алюміній, сірчанокисле залізо, вапно, поліакриламід та ін.), що подаються в спеціальні камери. Пірамідальні відстійники застосовують для згущення та класифікації шламів за способом гравітаційного осадження.

Використання

Очищені шахтні й кар’єрні води використовують для виробничих потреб: гасіння відвалів, гідрозакладки, боротьби з пилом на поверхні шахт і кар’єрів, мокрого збагачення (див. Збагачення корисних копалин) тощо.

Література

1. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
2. Смирнов В. О., Білецький В. С. Переробка корисних копалин. Львів : Новий Світ-2000, 2020. 607 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Відстійник // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Відстійник (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.05.2022