Сильваніт

Сильвані́т (від Трансільванія; за іншими даними — від лат. Sylvanium — однієї із назв телуру), блиск графічний, руда графічна, руда золота біла — мінерал, телурид срібла та золота, група кренериту.

Сильваніт з родовища Секеримб, Румунія на кварці й анкериті

Сильваніт
Синоніми	блиск графічний, руда графічна, руда золота біла
Клас мінералу	телуриди
Колір	сталево-сірі, сріблясто-білі або жовтуваті
Форма кристалів	призматична, таблитчаста
Сингонія	моноклінна
Твердість	1, 5
Блиск	металічний
Прозорість	непрозорий
Густина	8, 0–8, 3 г/см³
Радіоактивність	крихкий, анізотропний

Золотоносна і срібна руда.

Історична довідка

Сильваніт уперше знайдено 1798 в історичній області Трансільванія на родовищі Бая-де-Арієш (жудець Алба, Румунія). Початковий аналіз зразка, проведений М. Г. Клапротом, показав наявність Ауруму, Аргентуму і Телуру у співвідношенні 3:1:6 відповідно. А. Г. Вернер назвав мінерал графічною рудою (нім. Schrifterz) за подібне графічному рисунку розташування кристалів. Сучасну назву ввів в обіг 1835 геолог Л. А. Неккер (1786; Швейцарія — 1861; Шотландія).

Характеристика

Хімічна формула: AuAgTe₄.

Хімічний склад, %: Te — 62,59, Au — 24,19, Ag — 13,22.

Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Утворює призматичні або таблитчасті кристали. Часто трапляється у вигляді скелетних форм та зростків. Спайність довершена.

Густина — 8,0–8,3 г/см³.

Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 1,5.

Блиск металічний, сильний.

Колір і риса сталево-сірі, сріблясто-білі або жовтуваті. Крихкий. Злам нерівний. Непрозорий. Анізотропний (див. Анізотропія).

Асоціації: золото, калаверит, кренерит, алтаїт, гесит, петцит, акантит, пірит, галеніт, сфалерит, халькопірит, кварц, халцедон, флюорит.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється у кварцових гідротермальних жилах разом із сульфідами та іншими телуридами і піритом. Присутній у незначних кількостях у багатих родовищах золота і срібла.

Поширення: Румунія (жудці Алба і Хунедоара), США (штати Каліфорнія, Колорадо, Орегон, Монтана), о-ви Фіджі, Канада (провінції Квебек, Онтаріо), Росія (Уральські гори), Мексика (штат Сонора), Західна Австралія, Чилі (провінція Елькі), Філіппіни (о. Негрос), Гаяна.

Література

Palache C., Berman H., and Frondel C. Dana’s System of Mineralogy. 7th ed. New York : Wileу. 1944. v. I. P. 338–341.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Сильваніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Sylvanite / Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/sylvanite.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Сильваніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сильваніт (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.05.2024