Санідин

Санідин
Синоніми	тіаколіт, шпат льодяний
Колір	безбарвний
Форма кристалів	таблитчаста, пластинчаста або видовжена.
Сингонія	моноклінна
Твердість	6, 0–6, 5
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий
Густина	2, 5–2, 6 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, рідкісний.

Саніди́н (від грец. σανιδος — дошка, таблиця), тіаколіт, шпат льодяний — породотвірний мінерал, лужний польовий шпат каркасної будови.

Назва пов’язана з таблитчастим габітусом мінералу.

Зміст

1 Історична довідка
2 Характеристика
- 2.1 Хімічний склад
- 2.2 Фізичні властивості
3 Різновиди
4 Походження. Розташування родовищ
5 Використання
6 Література
7 Література
8 Автор ВУЕ

Історична довідка

Санідин уперше описав у 1789 мінералог К. В. Носе (1753–1835; Німеччина) у статті «Про Сланцеві гори тощо та про Вестфалію» (нім. «Ueber das Schiefergebirge etc. und über Westphalen»), яку у 1808 використав Й. Я. Неггерат (1788–1877; Німеччина) у праці «Мінерологічні дослідження гір на Нижньому Рейні» (нім. «Mineralogischen Studien über die Gebirge am Niederrhein»).

Типове місце знахідки — г. Драхенфельс (земля Північний Рейн — Вестфалія, Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

за виданням «Мінералогічний словник» (Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мінералогічний словник. Київ, 1975): K[AlSi₃O₈];

за виданням «Глосарій Флейшнера» (англ. Back M. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. 13th ed. Mineralogical Association of Canada, 2022): (K, Na)AlSi₃O₈.

Хімічний склад, % (так званий карлсбадський різновид із Заходу Богемії): K₂O — 14,71; Al₂O₃ — 18,55; SiO₂ — 64,35.

Ізоморфні домішки: СаО (до 1,5 %), Fe³⁺, Ва, Rb, Mg, Li, Ti та ін. (<1 %).

Фізичні властивості

Санідин — високотемпературна моноклінна модифікація калій-натрового польового шпату. Сингонія моноклінна. Кристалічна структура каркасна. Форма кристалів таблитчаста, пластинчаста або видовжена. Характерні двійники проростання (особливо у карлсбадських зразках). Спайність довершена у двох напрямах, під кутом 90 °. Густина — 2,5–2,6 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,0–6,5. Безбарвний, водяно-прозорий. Блиск скляний. Крихкий. Рідкісний.

Асоціації: біотит, кварц, магнетит, натрієвий плагіоклаз, мусковіт, рогова обманка.

Різновиди

Виокремлюють:

санідин-анортоклаз — таблитчастий анортоклаз;
санідин баріїстий — містить до 5 % BaO (знайдений у фонолітах шт. Монтана, США)
санідин натріїстий — містить 4,92 % Na (з ліпаритової лави, Нова Зеландія);
санідин склоподібний — прозорий кристалічний.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється: як магматичний мінерал у вулканічних лужних і середніх гірських породах, найчастіше — в кислих вулканічних і гіпабіссальних (ріоліти, фоноліти, трахіти); як сфероліт у вулканічному склі.

Знахідки і родовища: Німеччина (нагір’я Зібенгебірге та Айфель, оз. Лаах), Італія (г. Чимоне у регіоні Лаціо), США (штати Юта, Аризона, Колорадо, Нью-Мексико, Техас), Франція (регіон Овернь — Рона — Альпи), Японія (префектура Вакаяма), Північний Схід Корейського півострова, Мексика (гірський хребет Сьєрра-де-Сан-Франциско).

Використання

Застосовують у керамічній промисловості; в геології — для визначення абсолютного геологічного віку молодих кайнозойських утворень. Ювелірні різновиди трапляються зрідка. Прозорі зразки огранюють і використовують для вставок в ювелірні вироби.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Санідин // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Sanidine // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/sanidine.pdf
Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel, 2002. P. 257.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Санідин // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.