Рундук

Торговельні рундуки перед входом у Святодухівський собор у м. Ромнах Сумської області, Україна

Рундук перед входом у будинок

Рунду́к (від тюрк. orunduk — лежанка, сидіння) — багатозначний термін. 1) Великий ящик (скриня) з кришкою. Призначено для зберігання речей, інструментів, припасів, товарів тощо. Його можна використовувати також для сидіння або лежання. Практика застосування — на залізничному й морському транспорті, на виробництві, у догляді за садами і парками та в побуті.

Рундуком тепер називають також велику дорожню сумку жорсткої конструкції, на якій можна сидіти.

2) В архітектурі –— горішній майданчик зовнішніх сходів перед будівлею чи спорудою, частина ґанку. З огляду на це нерідко весь ґанок називають рундуком. Як і ґанок, рундук може бути мурованим чи дерев’яним, відкритим або з дашком над ним для захисту від атмосферних опадів. Якщо рундук влаштовано досить високо, його для безпеки огороджують парапетом чи балюстрадою. У дерев'яній народній архітектурі розрізняють рундук звисом, майданчик якого спирається на випусти.

3) Прилавок для роздрібної торгівлі (ятка) на ярмарку, базарі, на вулиці чи площі; буває відкритим і закритим, різних розмірів і конструкції. Найпростіша конструкція — прилавок із дашком або без нього. Рундук (ятка) більших розмірів із функцією торговельної точки чи невеликої майстерні (приміром для ремонту взуття) — це кіоск, тобто мала архітектурна форма. Він має внутрішнє приміщення для персоналу, прилавок-вітрину, іноді невелику терасу чи галерею спереду. У місцях, де постійно відбувається торгівля (на ярмаркових, базарних площах, торговельних вулицях, біля вокзалів) рундуки зазвичай встановлюють зблоковано, рядами.

Література

Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: терміни і поняття. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва; Головкиївархітектура, 2002. С. 368.
Тарас Я. Українська сакральна дерев'яна архітектура: словник-довідник. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2006. С. 346.