Ангар

Анга́р (фр. hangar — накриття, з давньофранк. haimgard — огорожа навколо будинку, від haim — хутір і gard — огорожа) — закрита споруда для зберігання, технічного обслуговування й ремонтування літаків, вертольотів та інших літальних апаратів, а також різної великогабаритної техніки. Найбільші сучасні ангари (довжиною до 180 м і висотою до 28 м) використовуються для технічного обслуговування двопалубних пасажирських літаків — аеробусів. Площу й об’ємно-планувальні параметри ангара визначають відповідно до розмірів, кількості та схеми розташування об’єктів.

Розрізняють ангари аркових та шатрових (наметових) типів, тунельні й тупикові, капітальні, збірно-розбірні й пневмокаркасні, одно- й багатосекційні. Ангари можуть мати прибудови для виробничих, адміністративних і побутових приміщень. Прогин ангара — до 150 м, висота — до 40 м. Залежно від призначення їх можуть обладнувати кранами, доками з багатоярусними платформами, драбинами, рухомими майданчиками, підвішеними до ферм перекриттів.

Завдяки стандартизації конструкцій та можливості швидкого монтування, ангари часто використовуються не лише для зберігання техніки, але і як промислові приміщення, склади, зерносховища, торговельні й виставкові павільйони, спортивні споруди тощо.

Література

Гетун Г. В. Основи проектування промислових будівель. Київ : Кондор, 2009. 210 с.
Young S., Wells A. Airport Planning and Management. New York : McGraw-Hill Education, 2019. 442 p.