Дніпровсько-Бузький лиман

Дніпровсько-Бузький лиман. Супутниковий знімок, 2004 р.

Дніпровський лиман в околицях с. Софіївки Херсонського району Херсонської області.

Бузький лиман біля с. Старої Богданівки Миколаївського району Миколаївської області

Мис Очаківський (м. Очаків) — на вході з Чорного моря до Дніпровсько-Бузького лиману

Край Кінбурнської коси — вода з Дніпровсько-Бузького лиману (праворуч) вливається до Чорного моря (ліворуч)

Дніпро́всько-Бу́зький лима́н — відкрита затока у північно-західній частині Чорного моря, місце впадіння річок Дніпра та Південного Бугу.

Характеристика

Географічне положення

Розташований на території Херсонського і Скадовського районів Херсонської області та Миколаївського району Миколаївської області. Складається з витягнутого в субширотному напрямку Дніпровського лиману (довжина 55 км, ширина 17 км) та витягнутого в субмеридіональному напрямку Бузького лиману (довжина 47 км, ширина 1–5 км). Середня глибина 6–7 м, найбільша — 12 м. Площа водного дзеркала — близько 800 км², об'єм води — близько 3,0 км³.

Берегова лінія

Утворення Дніпровсько-Бузького лиману пов’язано з трансгресією (наступом на суходіл) Чорного моря у пониззі Дніпра та Південного Бугу. Лиман з'єднується з Чорним морем протокою, розташованою між Очаківським мисом та Кінбурнською косою (ширина 3,6 км).

Південні береги низькі, піщані; північні — в основному високі (20–35 м), обривисті, складені глинисто-піщаними породами, на окремих відтинках трапляються піщано-мушлеві коси, біля яких простягається піщане дно, що на глибині переходить в суглинисто-піщане.

Водний режим

У лиман надходить поверхневий стік від річок: Дніпра — 93,5 %; Південного Бугу — 5,7 %; Інгулу — 0,5 %; Інгульця — 0,3 %. У дуже холодні зими лиман замерзає на 2–3 місяці. Замерзання зазвичай починається з північних частин, тоді як скресання відбувається з півдня, що дозволяє уникнути сильних льодових заторів.

Середня солоність води — 3,6 ‰. Коли гребля Каховського водосховища була підірвана під час російсько-української війни російськими агресорами (06.06.2023), то величезний обсяг води, що ринув із водосховища у лиман, зробив воду тимчасово прісною (менше 1,0 ‰). У різних частинах лиману солоність відрізняється (залежить від переважання річкових чи морських водних мас): у східній частині (дніпровській) солоність становить 1–3,3 ‰; у центральній — 1–6 ‰; у західній — 1–11 ‰; у бузькій — 2–10 ‰. Чорноморська вода надходить у лиман придонними шарами, які мають середню солоність 4,3 ‰. Завдяки нагінним явищам солонувата вода може проникати в пониззя Дніпра та Південного Бугу.

Для покращення водообміну між морем і лиманом, збереження екологічних умов лиману здійснювалися додаткові попуски води з Каховського водосховища (коли воно існувало).

Тваринний і рослинний світ

У Дніпровсько-Бузькому лимані мешкають до 60 видів риб. Завдяки поєднанню річкових та морських водних мас створюється олігогалинне (слабосолоне) середовище. Тому тут можна зустріти як типові річкові риби (лящ, щука, сом, короп, плітка, окунь), так і морські види (тюлька, бичок, кефаль). Інколи навесні у лиман запливають чорноморські дельфіни.

У західній частині лівобережжя до лиману прилягає ділянка Чорноморського біосферного заповідника. Частина акваторії лиману на правобережжі входить до складу ландшафтних заказників державного значення «Станіславський» та «Олександрійський». На зимівлю сюди злітається багато птахів, серед яких зустрічаються занесені до Червоної книги України (казарка червоновола, гоголь, крохаль довгоносий). На акваторії лиману можна зустріти рідкісні види фауни (представники родів іфігенела, ніфарг, гмеліна, мізида, аксонолайм) та флори (білоцвіт літній, водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, сальвінія плаваюча), внесених до Червоної книги України.

Російсько-українська війна

Від початку повномасштабного вторгнення Збройних сил Росії в Україну (24,02.2022) територія південного узбережжя Дніпровсько-Бузького лиману — Кінбурнський півострів та Кінбурнська коса — тимчасово окупована.

Кінбурнський плацдарм окупанти використовують для вогневого контролю входу в лиман з боку Чорного моря та судноплавства акваторією лиману, щоб Україна не змогла поновити судноплавство на Миколаївському напрямку. Звідси ж російські агресори обстрілюють населені пункти на протилежному березі Дніпровсько-Бузького лиману.

Значення

Лиман має важливе транспортне та рибопромислове значення, а його узбережжя — рекреаційне. Проблемою є мілководність лиману, тому судна рухаються курсом за проробленим на дні лиману каналом, який має багато вигинів, що вимагає лоцманського супроводу. Для потреб судноплавства було споруджено низку маяків.

До 2022 через порти Миколаївської області транспортували до 30 % зерна, вирощеного в Україні.

Основні порти: Миколаїв, Очаків.

Джерела

Війська РФ взяли на вогневий контроль Дніпро-Бузький лиман: Гуменюк назвала причину // Укрінформ. 13.02.2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3826423-vijska-rf-vzali-na-vognevij-kontrol-dniprobuzkij-liman-gumenuk-nazvala-pricinu.html

Література

Алмазов О. М., Майстренко Ю. Г., Дятловицька Ф. Г. Гідрохімія Дніпровсько-Бузького лиману. Київ : Вид-во АН УРСР, 1959. 180 с.
Журавлева Л. А. Гидрохимия устьевой области Днепра и Южного Буга в условиях зарегулированного речного стока. Киев : Наукова думка. 1988. 175 с.
Жукинский В. Н., Журавлева Л. А., Иванов А. И. и др. Днепровско-Бугская эстуарная экосистема. Киев : Наукова думка, 1989. 240 с.
Щербак В. І., Шерман І. М., Кутіщев П. С. та ін. Сучасний екологічний стан і біорізноманіття Дніпровсько-Бузької естуарної системи у зв’язку з промисловою іхтіофауною. Херсон : ФОП Вишемирський В. С., 2020. 200 с.
Кутіщев П .С., Коржов Є. І., Гончарова О. В Екологічна оцінка якості води Дніпровсько-Бузької естуарної екосистеми за гідрохімічними показниками // Таврійський науковий вісник, 2021. № 120. С. 323‒335.
Хільчевский В. К., Гребінь В. В. Деякі аспекти щодо стану території районів річкових басейнів та моніторингу вод під час вторгнення Росії в Україну (2022 р.) // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія, 2022. № 3(65). C. 6‒14.
Магась Н. І., Хоренженко Г. В., Замуруєва К. М. та ін. Аналіз гідрологічної ситуації у Дніпровсько-Бузькій гирловій області, внаслідок руйнування греблі Каховської ГЕС // Екологічні науки. 2023. № 4(49). С. 15‒25.
Ткаченко П. В., Маркауцан О. Є., Квач Ю. В. Переміщення рибного населення до лиманів та заток північно-західної частини Чорного моря внаслідок техногенних катастроф та природних процесів 2023 р. // Гідробіологічний журнал, 2024. 6(60). С. 33‒51.
Shumilova O., Sukhodolov A., Osadcha N. et al. Environmental effects of the Kakhovka Dam destruction by warfare in Ukraine // Science. 2025. 387(6739). Рр. 1181‒1186.

Автор ВУЕ

В. К. Хільчевський

Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Дніпровсько-Бузький лиман // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Дніпровсько-Бузький лиман (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 22.01.2026